Справа № 308/10130/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
14 липня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,
встановив:
10 липня 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про зміну розміру та способу стягнення аліментів.
Вивчивши матеріали справи, суддя прийшов до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а тому її необхідно залишити без руху, з таких підстав.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач не посилається на жодні підстави звільнення його від сплати судового збору.
Водночас, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
З аналізу даної норми можна зробити висновок про те, що пільги згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» мають позивачі, які в подальшому набувають статус стягувача (при подачі позовної заяви про стягнення аліментів чи заяви про видачу судового наказу), або вже мають такий статус (при подачі позовної заяви про збільшення розміру аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені), індексацію аліментів чи зміну способу виконання їх стягнення), тоді як в даній справі позивач просить зменшити розмір аліментів, які він має сплачувати на утримання своєї дитини, тобто наразі він має статус боржника зі сплати аліментів, що не звільняє його від сплати судового збору.
У поданій позовній заяві позивач просить змінити спосіб виконання судового рішення та фактично зменшити розмір стягуваних з нього аліментів.
Відтак, позивач як боржник за виконавчим документом на теперішній час, який звертається до суду з позовом, за результатами розгляду якого просить фактично зменшити розмір аліментів, не звільняється від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Відповідно до вимог ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн.
Таким чином, для усунення недоліків позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн. та подати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору.
На підставі викладеного, доходжу висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 175, 185 ЦПК України,
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків 5 днів з дня отримання ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Чепка