єдиний унікальний номер справи 546/821/26
номер провадження 2/546/787/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ
14 липня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі № 546/821/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
в с т а н о в и в :
10 липня 2026 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява № 546/821/26 (номер провадження 2/546/787/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2026 року головуючим суддею визначено суддю Зіненка Ю.В.
13 липня 2026 року суддя Зіненко Ю.В. заявив самовідвід по даній справі, мотивуючи його тим, що позивачка ОСОБА_1 є працівником Решетилівського районного суду Полтавської області, який було задоволено ухвалою суду від 13 липня 2026 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 липня 2026 року головуючим суддею визначено суддю Романенко О.О.
13 липня 2026 року суддею заявлено самовідвід, який обґрунтований тим, що відповідно до копії наказу керівника апарату Решетилівського районного суду № 49а-ОС від 02 грудня 2014 року ОСОБА_1 призначена на посаду прибиральника службових приміщень Решетилівського районного суду Полтавської області. Станом на 14 липня 2026 року ОСОБА_1 працює на посаді прибиральника службових приміщень у Решетилівському районному суді Полтавської області.
Вказані обставини можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого по справі як з боку сторін, так і з боку стороннього спостерігача.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Згідно пункту 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів передбачено, що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому засіданні судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін у конкретному спорі, але і зі сторони суспільства в цілому. При цьому, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача, інакше довір`я до незалежності судової влади буде підірвано.
У рішенні у справі «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року ЄСПЛ нагадує, що безсторонність у значенні, наведеному в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви із цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів, які можуть бути перевірені. У зв`язку із цим навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству, передусім - сторонам у процесі.
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є довіра до суду.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно ч.1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 40 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що заява головуючого судді Романенко О.О. про самовідвід підлягає задоволенню з підстав викладених у даній заяві. Заяву необхідно передати до канцелярії суду для повторного розподілу за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36-41, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Заяву судді Романенко О.О. про самовідвід у цивільній справі № 546/821/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Цивільну справу № 546/821/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи в порядку, передбаченому ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 14 липня 2026 року.
Суддя О.О. Романенко