Справа № 638/5898/18
Провадження № 2/638/3737/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Рудської В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.03.2012 року у розмірі 110 909,44 грн.
Заочним рішенням суду від 17.08.2018 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року заочне рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 17.08.2018 року скасовано.
В подальшому, 27.11.2025 року від представника відповідача адвоката Мухи А.І. надійшло клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк», а саме оригіналу Анкети-заяви від 06.03.2012 року.
Ухвалами суду від 22.01.2026 року, 09.03.2026 року, 15.04.2026 року та 04.06.2026 року витребувано у АТ КБ «Приват Банк» оригінал Анкети-заяви від 06.03.2012 року.
Станом на 14 липня 2026 року ухвала суду не виконана, витребувані судом докази позивачем не надані.
За змістом ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд може з власної ініціативи витребувати докази у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Аналіз даної норми закону приводить до висновку, що визначальною умовою залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є неповажність причини неподання витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.
Поважних причин неподання витребуваних судом доказів позивачем АТ КБ «ПриватБанк» не наведено та судом не встановлено.
Неподання позивачем витребуваних судом доказів суд розцінює як перешкоджання розгляду справи і невиконання судового рішення, та як зловживання процесуальними правами.
Згідно ч.ч.6, 7 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Згідно із ч.10 ст.84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частин 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд враховує, що докази, які витребовувалися судом у позивача, є необхідними для правильного, справедливого та неупередженого розгляду і вирішення даної цивільної справи.
Суд вважає, що без вищезазначених доказів, враховуючи обставини справи, неможливо встановити факт укладання кредитного договору між позивачем та відповідачем, і як наслідок вирішити спір по суті, задовольнити чи відмовити в задоволенні вимог.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У зв`язку з неможливістю ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення без витребуваних доказів, які не надано позивачем без поважних причин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду в даному випадку не суперечить завданню цивільного судочинства та не перешкоджає в доступі до правосуддя, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.2 ст.257 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.257 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк