_________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/378/26
Провадження № 2/947/1234/26
УХВАЛА
/про закриття провадження по справі/
14.07.2026 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» про визнання боргу безпідставним, суд -
ВСТАНОВИВ:
05.01.2026 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Київського районного суду м.Одеси з позовом до філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Інфокс», в якому просять визнати борг споживачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перед відповідачем - філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» за абонентське обслуговування для комунальної послуги з централізованого водокористування у розмірі 121, 24 грн. за період з 01.11.2022 року по 01.11.2025 року безпідставним. Зобов`язати відповідача філію «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» списати з особового рахунку № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_2 нараховану заборгованість за абонентське обслуговування для комунальної послуги з централізованого водокористування у сумі 121,24 грн.
Вказаний позов мотивовано тим, що позивачі є особами з інвалідністю 2 групи, позивач ОСОБА_2 інформує суд, що інший позивач ОСОБА_1 викладає весь текст позовної заяви від її імені та з врахуванням її думки, позов пред`явлено до філії «Інфоксводоканал», оскільки вона є відокремленим підрозділом, проте договір № 190870/КВ-ВБС від 14.01.2020 року укладено між позивачами та ТОВ «Інфокс», тому до участі у справі позивачами було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Інфокс». Також, зазначено, що спір виник після приходу контролера 24.11.2025 року з метою перевірки показань лічильника води та вручення попередження філії «Інфоксводоканал» про наявність боргу по квартирі за водопостачання та заяви інспектора, що вона буде розмовляти лише з споживачем ОСОБА_2 , оскільки особовий рахунок відкрито на неї, проте ОСОБА_1 не погодився з вказаним, та вважає, що він є теж споживачем водопостачання, крім того, позивачі заперечують щодо існування боргу в сумі 121,24 грн., вважають нарахування невірними та в позові надали детальний розрахунок боргу позивачів за період з 01.11.2022 року по 01.11.2025 року, який позивачами періодично сплачувався, навіть при існуванні фінансових труднощів, проте борг в сумі 121,24 грн. позивачі не визнають, оскільки він не є підтвердженим розрахунками та з урахуванням спливу позовної давності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.
Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 28.01.2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін. Запропоновано відповідачу у встановлений законом строк подати відзив на позовну заяву, пред`явити зустрічний позов.
18.02.2026 року представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» - Солоненко Н.С. було надано відзив на позов, яким позовні вимоги не визнали та просили відмовити, мотивуючи тим, що відповідно до ст.95 ЦК України філія «Інфоксводоканал» не є юридичною особою, проте в порушення норм вказаної статті позивачі звернулись з позовом саме до філії «Інфоксводоканал». Споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є ОСОБА_2 відповідно до оформленого на неї особового рахунку № НОМЕР_1 . Власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Починаючи з листопада 2020 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 почала накопичуватись заборгованість за абонентське обслуговування. Періодично борг було сплачено, за винятком боргу в розмірі 121,24 грн., строк позовної давності на його стягнення не сплив, у зв`язку з зупиненням строків позовної давності в період військового стану. Також, представник відповідача звертає увагу, що позивач ОСОБА_1 в договірних відносинах із ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал не перебуває, крім того належним чином засвідчених документів на представництво позивача ОСОБА_2 до суду не надано.
04.06.2026 року від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до суду надійшла заява про виправлення технічної помилки у назві відповідача та в адресі знаходження третьої особи.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 14.07.2026 року заяву про виправлення технічної помилки у назві відповідача та в адресі знаходження третьої особи було повернуто без розгляду.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128,131 ЦПК України.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до судового засідання не з`явились, належним чином повідомлялись, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» Солоненко Н.С. у судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась, через канцелярію суду надала заяву, якою просила розглянути справу за їх відсутності, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» до судового не з`явився, належним чином повідомлявся, просив розглянути справу за їх відсутності.
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд відповідно до ст.13 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Судом встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу від 09.12.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках (по частині) є власниками двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що вбачається із витягу з Державого реєстру речових прав на нерухоме майно № 192117204 від 09.12.2019 року./а.с.34/
14.01.2020 року між ТОВ «Інфокс» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 190870/КВ-ВБС з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньо будинкових систем), особовий рахунок НОМЕР_2 . Відповідно до предмета даного договору виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором. Виконавець з метою отримання інформації (уточнення) перевірки інформації про власника житла та фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, направляє на адресу споживача запити, споживач повинен надати запитувану інформацію протягом п`яти днів.(п.6.5)./а.с.22/
На підставі нотаріально посвідченого Договору дарування від 23.02.2021 року ОСОБА_1 подарував частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , що вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1971340351101), внаслідок чого право власності ОСОБА_1 на частку квартири було припинено.
Фактично власниками квартири на праві спільної часткової власності є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати своє майно, якщо інше не передбачено договором або законом, це означає, що саме власник квартири відповідає за оплату комунальних послуг та саме на власника відкрито особовий рахунок. Проте, одночасно законодавство визначає, що всі співвласники та дієздатні особи, які проживають або зареєстровані в житлі, несуть солідарну відповідальність за оплату житлово-комунальних послуг. Тобто, права на користування житлом тісно пов`язані з обов`язками щодо його утримання. Це означає, що кожен з споживачів може бути притягнутий до відповідальності за всю суму боргу. Проте, комунальні підприємства стягують кошти з того, на кого оформлений особовий рахунок - тобто з власника. Це підтверджується і типовим договором про укладення саме з індивідуальним споживачем договору про надання послуг
Представником відповідача до відзиву було надано Довідка по особовому рахунку на водопостачання та водовідведення на кв. АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_2 відкрито на ОСОБА_2 , кількість мешканців 2, пільговиків 0, тобто Договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення після відчуження частки у праві власності ОСОБА_1 було переоформлено на іншого власника ОСОБА_2 .
Нарахування позивачам за надані послуги здійснювалось відповідно до норм водопостачання, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №30 від 25.02.2010 року, та тарифів, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020 року № 2499, від 22.12.2021 року № 2841, а позивачі в свою чергу користувались такими послугами.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 №2189-VIII Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
У відповідності до ст. ст. 67, 68, 162 Житлового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189-VIII, п.п. 20, 30 Правил, на споживача комунальних послуг покладено обов`язок щомісячної їх оплати.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Разом з тим, згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Із позову вбачається, що позивачі не заперечують, що між сторонами існують договірні правовідносини з приводу надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, та фактично споживають вказані послуги. Зокрема, ОСОБА_1 пояснив, що прийнявши у власність 09.12.2019 року вищевказану квартиру, вони як власники не висловили незгоди з Публічним договором приєднання, та прийняли, в присутності представника філії «Інфоксводоканал», на свій баланс лічильник води, опломбований водоканалом.
Також, позивачі зазначають, що з січня 2020 року вони щомісячно оплачували кошти на рахунок водопостачальника за отриману комунальну послугу, однак останній рахунок філіалу «Інфоксводоканал» станом на 01.11.2025 року не відповідає реальним сумам боргу споживачів. Неодноразові усні та письмові звернення до відповідача не надало результату, споживачі не визнають борг в розмірі 121,24 грн.
В матеріалах справи є неодноразові попередження філії ТОВ «Інфокс» Управління «Водозбут» на адресу позивачів щодо необхідності укладання договору на послуги водопостачання та надання доступу для перевірки приладів обліку води та зняття контрольних показань представнику «Водозбуту».
У подальшому було складено Акт про прийняття вузла розподільного обліку на абонентський облік від 05.01.2023 року на ім`я власника ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що між сторонами існує спір за нарахування абонентської плати, тому позивачі звернулись до суду з позовом, яким якому просять визнати борг споживачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перед відповідачем - філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» за абонентське обслуговування для комунальної послуги з централізованого водокористування у розмірі 121, 24 грн. за період з 01.11.2022 року по 01.11.2025 року безпідставним та просять зобов`язати відповідача філію «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» списати з особового рахунку № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_2 нараховану заборгованість за абонентське обслуговування для комунальної послуги з централізованого водокористування у сумі 121,24 грн.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Обґрунтування належності в осіб процесуальної правосуб`єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача. Особа, яка порушує процес, повинна зазначити в позовній заяві до суду точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також викласти обставини, що обґрунтовують вимогу позивача, тобто що право вимоги належить особі, яка вказана позивачем, а обов`язок покладений на особу, зазначену в заяві відповідачем.
Належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб`єктами спірних матеріальних правовідносин. Належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, яка повинна відповідати за позовом.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст.51 ЦПК України - суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача.
В процесі розгляду справи судом було роз`яснено позивачу його право подати клопотання про заміну неналежного відповідача, проте позивачем до суду було подано інший документ - Заяву про виправлення технічної помилки у назві відповідача змінивши його назву з «Філія «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» на назву «Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», та змінити адресу місцезнаходження третій особі на «65039, м.Одеса, вулиця Басейна, будинок 5».
Внаслідок, розгляду вказаної Заяви про виправлення технічної помилки, судом було встановлено, що вона є неналежною та не відповідає процесуальним вимогам закону про подання клопотання про заміну неналежного відповідача, внаслідок чого ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 14.07.2026 року вказану заяву було повернуто без розгляду.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України).
За змістом частини четвертої статті 95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Філії та представництва, а також відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, у яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року справа № 760/32455/19 (провадження № 61-16459сво20).
При цьому, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 достеменно було відомо про вірну назву та адресу належного відповідача - ТОВ «Інфокс», ЄДРПОУ 14289688, Україна, 04116, місто Київ, вулиця Шулявська, будинок 5 (раніше знаходилась за адресою вул..Рилєєва 10А), а місцезнаходження філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», ЄДРПОУ 26472133, 65039, м.Одеса, вул.Басейна, буд.5), оскільки вказані дані є відкритими в Інтернет доступу.
Однак, позивач ОСОБА_1 без дотримання вимог щодо належного складання клопотання про заміну сторони, у прохальній частині заяви про виправлення технічної помилки, фактично їх не виправив, невірно зазначив назву відповідача, його ЄДРПОУ, не вказав його адресу, крім того не змінив третю особу, зазначивши лише її адресу.
Вищевказані обставини, свідчать про те, що належним відповідачем по даній справі повинно було бути - ТОВ «Інфокс», ЄДРПОУ 14289688, Україна, 04116, місто Київ, вулиця Шулявська, будинок 5, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, без залучення якого не можна вирішувати заявлені позовні вимоги по суті. Тобто, сторона позивача розпорядилась на власний розсуд своїми процесуальними правами та визначилась з колом учасників справі, до яких пред`являються позовні вимоги.
При цьому суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від від 12.03.2026 року при розгляді цивільної справи № 766/1349/23, де зазначено, що відсутність належної сторони у процесі унеможливлює розгляд спору по суті пред`явлених позовних вимог.
Зокрема, по даній цивільній справі, судом встановлено, що позов пред`явлено до філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс», яка не є юридичною особою та не може виступати стороною судового процесу, тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливе вирішення цивільного спору, та зумовлює закриття провадження по справі, оскільки правильний спосіб захисту прав позивачів в цій ситуації - пред`явлення позову до належного відповідача - ТОВ «Інфокс».
Суд роз`яснює право позивачів на подальше звернення до суду у порядку позовного провадження з позовними вимогами до належного відповідача.
Керуючись ст.ст. п.1.ч.1 ст.255 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» про визнання боргу безпідставним та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.
Роз`яснити учасникам процесу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, особи, які не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.07.2026 року.
Суддя М. В. Гниличенко