Провадження №2/748/1820/26
Єдиний унікальний № 759/14238/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2026 року м. Чернігів
Суддя Чернігівського районного суду Чернігівської області Костюкова Т.В. перевіривши відповідність позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
вимогам ст.ст.27-30 ЦПК України,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача, ОСОБА_3 , діючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВІ №1399411 від 24.05.2026 та в інтересах ОСОБА_1 , 25.05.2026 року, звернулась до Святошинського районного суду міста Києва з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
14 липня 2026 справа надійшла до Чернігівського районного суду Чернігівської області відповідно до ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року, для розгляду за підсудністю.
Однією з умов реалізації права особи на пред`явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно до ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як слідує з поданої позовної заяви, адресою проживання відповідача є: АДРЕСА_1 , однак згідно інформації №153546529 від 27.05.2026, ОСОБА_2 в ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва» не значиться.
Згідно відповіді №2819581 від 01.06.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є зареєстрованою по АДРЕСА_2 .
Місто Остер Козелецького району Чернігівської області, внаслідок адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козелецького району, увійшли до адміністративно територіальної одиниці Чернігівського району Чернігівської області на підставі Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-ІХ.
Згідно ч.3-1 Прикінцевих та перехідних положень Розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX.
Таким чином, Козелецький районний суд Чернігівської області продовжує здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції населених пунктів колишнього Козелецького району Чернігівської області, до якого належить місто Остер.
За таких обставин, справа не підсудна Чернігівському районному суду Чернігівської області.
Право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність (рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви №29458/04 та №29465/04, § 24), у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява №7360/76, §68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, §64).
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Порушення судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов`язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної її юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин, враховуючи, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року, помилково визначено підсудність справи за Чернігівським районним судом Чернігівської області, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів необхідно передати на розгляд Козелецького районного суду Чернігівської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 28, ч. 9 ст.187 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - передати до Козелецького районного суду Чернігівської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Т.В.Костюкова