УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року м.Суми
Справа №592/3363/23
Номер провадження 22-ц/816/2039/26
Номер провадження 22-ц/816/2210/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Петен Я. Л. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Черних О. М.
з участю секретаря судового засідання -Назарової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2026 року та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 квітня 2026 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно,
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.
Свої вимоги мотивував тим, що з 09 серпня 2003 року по 04 січня 2021 року перебував у шлюбі з ОСОБА_1 , за час якого вони набули у спільну сумісну власність, зокрема, квартиру АДРЕСА_1 . 10 жовтня 2014 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» договір купівлі-продажу майнових прав №3924-Н щодо набуття права власності на зазначену квартиру. 18 жовтня 2016 року за нею у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на квартиру. ОСОБА_2 вважає, що оскільки майно придбано у період шлюбу, то воно належить до спільної сумісної власності подружжя. Тому він має право на поділ спільного майна, а при поділі частки подружжя є рівними.
На підставі викладеного просив визнати спільним сумісним майном сторін квартиру АДРЕСА_1 і у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаної квартири, а також стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.
ОСОБА_1 у травні 2023 року подала зустрічний позов, в якому просила визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивувала тим, що у них з ОСОБА_2 , як у подружжя, не було достатньо коштів на придбання квартири. Натомість її батьки мали певні доходи і статки. Саме за їх кошти і була придбана квартира. Особисто її батько вів переговори щодо придбання квартири. На підставі цього вважає квартиру своєю особистою приватною власністю.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю та поділено спільне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 59,2 кв. м. житловою 30,5 кв. м. за АДРЕСА_1 . Залишено ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 59,2 кв. м. житловою 30,5 кв. м. за АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 391 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з презумпції спільності права власності подружжя на спірне майно. Суд дійшов висновку про відсутність доказів на підтвердження того, що спірна квартира є особистою власністю ОСОБА_1 , а також, що кошти на її придбання набуті за обставин, за яких їх неможна вважати спільними коштами подружжя. Суд вважав, що сторони не надали доказів на підтвердження походження коштів на придбання квартири, а ОСОБА_1 не подала доказів походження коштів на придбання квартири від батька та на підтвердження умов, за яких такі кошти буди надані.
Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 квітня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 30 000 грн 00 коп. відшкодування витрат на правничу допомогу. Суд першої інстанції врахував, що представник ОСОБА_2 , зокрема, подавала заяви та клопотання з процесуальних питань та брала участь у судових засіданнях за період з 2023 по 2026 роки, а в матеріалах справи наявні докази понесення ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу саме у такому розмірі.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційних скарг
Не погоджуючись в рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 та задовольнити зустрічну позовну заяву про визнання її права особистої приватної власності на спірну квартиру. У випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_2 просила визначити спосіб захисту шляхом виплати грошової компенсації з належним нотаріальним оформленням та/чи/або у відповідності до вимог ст. 71 СК України присудженням ОСОБА_2 грошової компенсації відповідної грошової суми, виходячи із суми, визначеної договором купівлі-продажу майнових прав щодо набуття права власності на квартиру № 3924-Н від 10 жовтня 2014 року, укладеного з ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко».
Апеляційну скаргу мотивувала тим, що суд, посилаючись на положення ст. 60 СК України, формально застосував презумпцію спільності майна подружжя, не встановивши належним чином джерело походження коштів, за які було набуте спірне майно та не дослідив реальну участь кожного з подружжя у фінансуванні його придбання. Зазначає, що суд не навів мотивів відхилення її клопотання про виклик свідків. Вважає, що суд безпідставно застосував принцип рівності часток подружжя, не врахувавши її доводи щодо придбання квартири за кошти її батьків, а також здійснення покращень та утримання майна виключно за її рахунок та рахунок її родини. Суд, обираючи спосіб захисту у вигляді визнання права власності за кожною із сторін на 1/2 частину квартири, не врахував фактичну неможливість спільного володіння та користування майном, відсутність будь-якої комунікації між сторонами та обставини, що свідчать про наявність конфлікту, який унеможливлює реалізацію права спільної часткової власності для сторін. Судом не враховано, що ОСОБА_2 не доведено його участі у придбанні квартири, але, при цьому, заявленням ним вимоги виходячи з ринкової вартості вже покращеного майна. Суд не дослідив обставин того, чи не стане це одержанням необґрунтованої вигоди останнім. Зауважує, що суд дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для визнання спірної квартири особистою приватною власністю ОСОБА_1 , не дослідивши належним чином доводи щодо придбання майна за рахунок коштів її батьків, характер цих коштів та правову природу їх надання, обставини, які могли свідчити про застосування виключення презумпції спільного майна. Вказує, що суд обмежився формальним висновком про недоведеність обставин, не здійснивши повного та всебічного їх аналізу. Вважає, що визначення часток без вирішення питання користування майном створює підґрунтя для нових спорів, з огляду на конфліктні відносини між сторонами та відсутності між ними комунікації.
Крім того, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на додаткове рішення суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення неправильно застосував норми права, що регулюють питання визначення та розподілу витрат на правничу допомогу, а також не врахував критерії реальності та розумності таких витрат.
Узагальнені доводи інших учасників справи та заяви сторін
07 липня 2026 року до апеляційного суду надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди, укладеної 07 липня 2026 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в якій сторони просили: затвердити укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мирову угоду, що додається до цієї заяви та є її невід`ємним додатком; визнати нечинним рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від
04 березня 2026 року та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 квітня 2026 року у справі № 592/3363/23; закрити провадження у справі № 592/3363/23; скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 вересня 2023 року у справі № 592/3363/23, а саме накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборону ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження зазначеної квартири.
До вказаної заяви доданий підписаний 07 липня 2026 року власноручними підписами сторін примірник мирової угоди та розписка ОСОБА_2 про отримання ним від ОСОБА_1 компенсації за його частку спірної квартири у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США та відсутність у зв`язку з цим з його боку майнових претензій на спірну квартиру.
За умовами укладеної між сторонами мирової угоди:
1. Сторони підтверджують, що ця мирова угода укладається добровільно, відповідає їх справжньому волевиявленню та спрямована на повне і остаточне врегулювання спору, який є предметом розгляду у справі №592/3363/23. Сторони підтверджують, що умови цієї мирової угоди не суперечать вимогам чинного законодавства України, не порушують права, свободи чи законні інтереси інших осіб, а також не порушують права держави або територіальної громади. Сторони підтверджують, що їм відомі процесуальні наслідки затвердження мирової угоди судом апеляційної інстанції, передбачені Цивільним процесуальним Кодексом України, зокрема те, що після затвердження мирової угоди суд визнає нечинним рішення суду першої інстанції та закриє провадження у справі. Сторони підтверджують, що після затвердження цієї мирової угоди спір між ними щодо предмета позову буде остаточно врегульований;
2. Предметом цієї мирової угоди є врегулювання спору щодо квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом розгляду у справі №592/3363/23. Сторони домовилися врегулювати спір шляхом взаємних поступок на умовах, визначених цією мировою угодою. Ця мирова угода охоплює всі майнові вимоги сторін, що є предметом зазначеної цивільної справи;
3. Позивач відмовляється від позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 59,2 кв. м. житловою 30,05 кв. м. за АДРЕСА_1 . На виконання цієї мирової угоди відповідач сплатив позивачу грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що є погодженою сторонами грошовою компенсацією в рахунок остаточного врегулювання майнових вимог позивача щодо належної йому за заявленими позовними вимогами та рішенням суду першої інстанції 1/2 частки квартири, яка є предметом спору у даній справі. Передача відповідачем позивачу грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, підписання цієї мирової угоди та підписання позивачем письмової розписки про отримання зазначених коштів здійснюються сторонами одночасно. Позивач підтверджує, що отримання суми 10 000 (десять тисяч) доларів США є повним, остаточним та достатнім врегулюванням усіх його майнових вимог щодо спірної квартири, незалежно від її ринкової, оціночної чи іншої вартості, і після отримання зазначених коштів він не матиме та не заявлятиме будь-яких додаткових вимог до відповідача, пов`язаних із зазначеним майном. Позивач підтверджує отримання грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США у повному обсязі та відсутність будь-яких майнових претензій до відповідача, що випливають із правовідносин, які є предметом даної цивільної справи. Сторони підтверджують, що на момент підписання цієї мирової угоди між ними проведено повний, остаточний та взаємний розрахунок щодо предмета спору. Позивач визнає за відповідачем право одноособово володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною квартирою як її особистою приватною власністю. Позивач підтверджує, що після затвердження судом цієї мирової угоди не матиме будь-яких майнових або немайнових вимог до відповідача щодо квартири, яка є предметом спору у справі № 592/3363/23, а також не звертатиметься до суду із позовами, підставою яких є обставини, врегульовані цією мировою угодою. Відповідач підтверджує, що після затвердження судом цієї мирової угоди не матиме до позивача будь-яких вимог, пов`язаних із предметом цього спору. Сторони домовилися, що понесені ними судові витрати у справі № 592/3363/23, у тому числі визначені додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 квітня 2026 року у справі № 592/3363/23, залишаються за тією стороною, яка їх понесла. Сторони не заперечують щодо визнання нечинним зазначеного додаткового рішення суду та підтверджують, що після затвердження цієї мирової угоди не матимуть одна до одної будь-яких майнових претензій, пов`язаних із розподілом судових витрат у цій справі. Сторони підтверджують, що укладення цієї мирової угоди повністю відповідає їх волевиявленню, є результатом взаємних поступок, остаточно врегульовує спір між ними та виключає необхідність подальшого судового розгляду. З моменту затвердження судом цієї мирової угоди всі права та обов`язки сторін щодо предмета спору вважаються врегульованими в повному обсязі;
4. Сторони підтверджують, що умови цієї мирової угоди повністю відповідають їх дійсному волевиявленню, не є наслідком помилки, обману, насильства, погрози, тяжких обставин чи зловмисної домовленості представників сторін. Сторони підтверджують, що укладення та виконання цієї мирової угоди не порушує прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів будь-яких третіх осіб, а також не суперечить вимогам чинного законодавства України. Сторонам відомі процесуальні наслідки затвердження мирової угоди, передбачені статтями 207, 208, 256 та 373 Цивільного процесуального Кодексу України, зокрема те, що після затвердження мирової угоди Сумський апеляційний суд визнає нечинним рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2026 року у справі № 592/3363/23 та закриє провадження у справі. Сторони підтверджують, що після затвердження цієї мирової угоди всі спірні правовідносини між ними, які були предметом розгляду у справі № 592/3363/23, є остаточно врегульованими, а будь-які майнові та/чи/або немайнові претензії, що випливають із предмета спору відсутні. Ухвала суду про затвердження цієї мирової угоди є виконавчим документом у випадках та порядку, встановлених законодавством України;
5. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження Сумським апеляційним судом. Мирова угода складена українською мовою у трьох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін та один - для матеріалів цивільної справи. Кожна зі сторін підтверджує, що зміст цієї мирової угоди їй зрозумілий, усі її умови відповідають справжній волі сторін та прийняті добровільно. Сторони шляхом взаємних поступок врегулювали спір, який є предметом розгляду у справі №592/3363/23, на умовах, визначених цією мировою угодою. Факт виконання відповідачем зобов`язання щодо виплати грошових коштів додатково підтверджується окремою письмовою розпискою позивача, яка є невід`ємним доказом виконання цієї мирової угоди. Сторони погодилися звернутися до Сумського апеляційного суду зі спільною заявою про затвердження цієї мирової угоди, визнання нечинними рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2026 року та додаткового рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 квітня 2026 року, закриття провадження у справі, а також про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 вересня 2023 року у справі № 592/3363/23, а саме шляхом скасування накладеного арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження зазначеної квартири.
У судовому засіданні апеляційного суду 07 липня 2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Якименко О.І., ОСОБА_1 та її представник Мачула А.А., підтримали спільну заяву, просили затвердити мирову угоду, укладену між сторонами.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
З 09 серпня 2003 року по 04 січня 2021 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 грудня 2020 року у справі №592/11756/20.
Під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , 10 жовтня 2014 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» договір купівлі-продажу майнових прав №3924-Н щодо набуття права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 за ціною 311 322 грн. За умовами договору продавець зобов`язався передати покупцю квартиру, а покупець оплатити її вартість повністю. Згідно з умовами договору була визначена оплата відповідно до графіка: до 15 жовтня 2014 року - 195 705 грн.; до 30 грудня 2014 року - 16 500 грн; до 30 червня 2015 року - 49 500 грн; до 30 грудня 2015 року - 49 517 грн.
27 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» укладений додатковий договір №1 до договору купівлі-продажу майнових прав №3924-Н, за яким визначено об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 .
24 квітня 2016 року ТОВ «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко», на виконання умов договору, передало ОСОБА_1 двокімнатну квартиру за АДРЕСА_4 , про що складений відповідний акт прийому-передачі квартири від 24 квітня 2016 року.
18 жовтня 2016 року за ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №3924-Н від 10 жовтня 2014 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1061257759101.
Згідно зі звітом про оцінку майна НС 44/3-23 від 23 березня 2023 року вартість квартири становить 1 078 200 грн.
Відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 01.08.2005 по 06.11.2015 працював в УМВС в Сумській області та з 07.11.2015 по 18.07.2019 у ГУ НП в Сумській області.
В матеріалах справи наявні відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_1 за період з 3 кварталу 2005 року по 1 квартал 2021 року та ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2004 року по 4 квартал 2016 року.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
Відповідно до статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції сторони мають право укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо мирова угода сторін відповідає вимогам статті 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Згідно зі статтею 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (частина друга статті 256 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг, спільної заяви сторін
Враховуючи, що умови укладеної між сторонами мирової угоди не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, стосуються лише прав та обов`язків сторін і предмету спору, ґрунтуються на основі взаємних поступок, наслідки закриття провадження у справі у зв`язку з укладенням та затвердженням апеляційним судом мирової угоди сторонам відомі, апеляційний суд дійшов висновку про можливість затвердження мирової угоди та визнання у зв`язку з цим нечинним рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2026 року та додаткового рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 квітня 2026 року із закриттям провадження у справі.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
У зв`язку із закриттям провадження у справі підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 вересня 2023 року.
Висновки суду щодо судових витрат
Відповідно до приписів частини другої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди на стадії перегляду рішення в апеляційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної скарги.
Отже, у зв`язку з укладенням мирової угоди на стадії перегляду рішення апеляційним судом, підлягає поверненню ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 8086,50 грн.
Керуючись статтями 207, 255, 256, 373, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Спільну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди задовольнити.
Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 07 липня 2026 року, на таких умовах:
1. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджують, що ця мирова угода укладається добровільно, відповідає їх справжньому волевиявленню та спрямована на повне і остаточне врегулювання спору, який є предметом розгляду у справі №592/3363/23. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджують, що умови цієї мирової угоди не суперечать вимогам чинного законодавства України, не порушують права, свободи чи законні інтереси інших осіб, а також не порушують права держави або територіальної громади. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджують, що їм відомі процесуальні наслідки затвердження мирової угоди судом апеляційної інстанції, передбачені Цивільним процесуальним Кодексом України, зокрема те, що після затвердження мирової угоди суд визнає нечинним рішення суду першої інстанції та закриє провадження у справі. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджують, що після затвердження цієї мирової угоди спір між ними щодо предмета позову буде остаточно врегульований;
2. Предметом цієї мирової угоди є врегулювання спору щодо квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом розгляду у справі №592/3363/23. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовилися врегулювати спір шляхом взаємних поступок на умовах, визначених цією мировою угодою. Ця мирова угода охоплює всі майнові вимоги сторін, що є предметом зазначеної цивільної справи;
3. ОСОБА_2 відмовляється від позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 59,2 кв. м. житловою 30,5 кв. м. за АДРЕСА_1 . На виконання цієї мирової угоди ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що є погодженою сторонами грошовою компенсацією в рахунок остаточного врегулювання майнових вимог ОСОБА_2 щодо належної йому за заявленими позовними вимогами та рішенням суду першої інстанції 1/2 частки квартири, яка є предметом спору у даній справі. Передача ОСОБА_1 ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, підписання цієї мирової угоди та підписання ОСОБА_2 письмової розписки про отримання зазначених коштів здійснюються сторонами одночасно. ОСОБА_2 підтверджує, що отримання суми 10 000 (десять тисяч) доларів США є повним, остаточним та достатнім врегулюванням усіх його майнових вимог щодо спірної квартири, незалежно від її ринкової, оціночної чи іншої вартості, і після отримання зазначених коштів він не матиме та не заявлятиме будь-яких додаткових вимог до ОСОБА_1 , пов`язаних із зазначеним майном. ОСОБА_2 підтверджує отримання грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США у повному обсязі та відсутність будь-яких майнових претензій до ОСОБА_1 , що випливають із правовідносин, які є предметом даної цивільної справи. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджують, що на момент підписання цієї мирової угоди між ними проведено повний, остаточний та взаємний розрахунок щодо предмета спору. ОСОБА_2 визнає за ОСОБА_1 право одноособово володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною квартирою як її особистою приватною власністю. ОСОБА_2 підтверджує, що після затвердження судом цієї мирової угоди не матиме будь-яких майнових або немайнових вимог до ОСОБА_1 щодо квартири, яка є предметом спору у справі № 592/3363/23, а також не звертатиметься до суду із позовами, підставою яких є обставини, врегульовані цією мировою угодою. ОСОБА_1 підтверджує, що після затвердження судом цієї мирової угоди не матиме до ОСОБА_2 будь-яких вимог, пов`язаних із предметом цього спору. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовилися, що понесені ними судові витрати у справі № 592/3363/23, у тому числі визначені додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 квітня 2026 року у справі № 592/3363/23, залишаються за тією стороною, яка їх понесла. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не заперечують щодо визнання нечинним зазначеного додаткового рішення суду та підтверджують, що після затвердження цієї мирової угоди не матимуть одна до одної будь-яких майнових претензій, пов`язаних із розподілом судових витрат у цій справі. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджують, що укладення цієї мирової угоди повністю відповідає їх волевиявленню, є результатом взаємних поступок, остаточно врегульовує спір між ними та виключає необхідність подальшого судового розгляду. З моменту затвердження судом цієї мирової угоди всі права та обов`язки сторін щодо предмета спору вважаються врегульованими в повному обсязі;
4. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджують, що умови цієї мирової угоди повністю відповідають їх дійсному волевиявленню, не є наслідком помилки, обману, насильства, погрози, тяжких обставин чи зловмисної домовленості представників сторін. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджують, що укладення та виконання цієї мирової угоди не порушує прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів будь-яких третіх осіб, а також не суперечить вимогам чинного законодавства України. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відомі процесуальні наслідки затвердження мирової угоди, передбачені статтями 207, 208, 256 та 373 Цивільного процесуального Кодексу України, зокрема те, що після затвердження мирової угоди Сумський апеляційний суд визнає нечинним рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2026 року у справі № 592/3363/23 та закриє провадження у справі. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджують, що після затвердження цієї мирової угоди всі спірні правовідносини між ними, які були предметом розгляду у справі № 592/3363/23, є остаточно врегульованими, а будь-які майнові та/чи/або немайнові претензії, що випливають із предмета спору відсутні. Ухвала суду про затвердження цієї мирової угоди є виконавчим документом у випадках та порядку, встановлених законодавством України;
5. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження Сумським апеляційним судом. Мирова угода складена українською мовою у трьох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін та один - для матеріалів цивільної справи. Кожна зі сторін підтверджує, що зміст цієї мирової угоди їй зрозумілий, усі її умови відповідають справжній волі сторін та прийняті добровільно. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом взаємних поступок врегулювали спір, який є предметом розгляду у справі №592/3363/23, на умовах, визначених цією мировою угодою. Факт виконання ОСОБА_1 зобов`язання щодо виплати грошових коштів додатково підтверджується окремою письмовою розпискою ОСОБА_2 , яка є невід`ємним доказом виконання цієї мирової угоди. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 погодилися звернутися до Сумського апеляційного суду зі спільною заявою про затвердження цієї мирової угоди, визнання нечинними рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2026 року та додаткового рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 квітня 2026 року, закриття провадження у справі, а також про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 вересня 2023 року у справі № 592/3363/23, а саме шляхом скасування накладеного арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження зазначеної квартири.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та може бути пред`явлена для примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання законної сили.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2026 року та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 квітня 2026 року у справі № 592/3363/23 визнати нечинними.
Заходи забезпечення позову у виді арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження зазначеної квартири, застосовані ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 вересня 2023 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно - закрити.
Роз`яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 % судового збору, що становить 8086 гривень 50 копійок, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 1.599228517.1 від 01.04.2026, рахунок отримувача: [рахунок приховано], отримувач: ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101, код отримувача: 37970404, надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України, призначення платежу: «101 [номер приховано] Судовий збір, ОСОБА_1 на ріш. Ковпаків РС від 04.03.2026 спр 592/3363/23 Сумський апеляційний суд».
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя - доповідач Я. Л. Петен
Судді: В.І. Криворотенко
О.М. Черних