Справа № 357/3969/26
Провадження № 2/357/4433/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Примак А. М.,
За участі:
представника позивача Пархоменко О.О.,
третьої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква клопотання представника позивача - адвоката Пархоменко Олени Олегівни про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора Київської області; 2) ОСОБА_1 , про визнання заповіту недійсним,-
В С Т А Н О В И В :
12 березня 2026 року до суду надійшов вказаний позов, згідно з яким позивач просить суд визнати недійсним заповіт, складений 27 листопада 2007 року ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим номером 1752.
В обґрунтування позову зазначено, що на думку позивача, вказаний заповіт слід визнати недійсним, так як померлий, на момент складення заповіту, не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними через зловживання спиртним напоями та неодноразове перебування на лікуванні в медичних установах психіатричного та наркологічного профілю.
Ухвалою суду від 13 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05 травня 2026 року та витребувано докази.
Протокольною ухвалою суду від 05 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Допитаний в судовому засіданні 05 травня 2026 року в якості свідка ОСОБА_5 показав суду, що знає померлого ОСОБА_6 з 2000 року. Він часто заходив додому до останнього, де вони спільно вживали алкогольні напої. Коли ОСОБА_7 виписав, з часом він ставав неадекватним, поводив себе агресивно, виганяв з будинку. В подальшому ОСОБА_7 розповідав, що ОСОБА_8 забрала у нього документи. Син ОСОБА_6 розповідав, що госпіталізували батька до психіатричних установ. У 2019 році в ОСОБА_6 був інсульт. Олег погано ходив та погано бачив, проте частот просив у сторонніх людей грошові кошти на придбання горілки, розповідав, що йому снилися мухи та потрібно годувати собак, хоча їх і не мав.
Допитана в судовому засідання 14 липня 2026 року в якості свідка ОСОБА_9 показала, що є матір`ю позивача та колишньої дружиною померлого ОСОБА_4 . З останнім вона проживала у шлюбі з 1980 року нормально, але з 1990 року почала від нього віддалятися через прояви агресії в останнього та зловживання ним алкогольними напоями. Інколи поведінка чоловіка була дивною, він спілкувався із собою, міг справити природні потреби в непередбачуваному місці. Одного дня приніс додому колесо і говорив, щоб вона катала по ньому цим колесом. Хвалився , що має бізнес та збирає сміття . Був часто у собі, про щось мріяв. Люди розповідали їй про те, що бачили чоловіка під забором та як останнім поламав хвіртку щоб зайти до будинку. Чоловік часто гримів каструлями, вимагаючи їжу, хоча остання була на кухні. Іноді чоловіка заспокоювали його батьки та брат. Інді чоловік безпідставно до неї чіплявся, сварився, що вона говорить з ним не тим тоном, а бо взагалі не говорить. Після агресії у чоловіка піднімався настрій. Коли чоловік прохмелявся, то просив у неї вибачення і говорив, що вона з двома дітьми нікому не потрібна. В подальшому колишній чоловік хвалився їй, що знайшов іншу дружину, придбає автомобіль і нову квартиру.
Представник позивача ОСОБА_10 в судовому засіданні 14 липня 2026 року позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві Додатково пояснила, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщині а діти останнього - позивач і третя особа звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Нотаріусом було відмовлено в оформленні спадкових прав, так як померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 склав заповіт, яким заповів все своє майно відповідачці. Про існування заповіту діти раніше не знали. Померлий через психічні хвороби та зловживання алкоголем не розумів значення своїх дій та не міг ними керувати, так як перебував на обліку в лікарів нарколога та психіатра.
Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні 14 липня 2026 року пояснила суду, що є донькою померлого ОСОБА_4 та вважає, що він не знав про складення заповіту. У батька був укладений договір довічного утримання з відповідачкою ОСОБА_11 , яким було розірвано судом. Батько давав ОСОБА_12 доручення. Батько все життя зловживав алкогольними напоями, нічого не пам`ятав, вчиняв фізичне насильство щодо матері, бив її тапочком по голові, справляв природні потреби у її портфель. Перед смертю вона відвідувала батька, він знав про наявність у нього двох дітей, але не пам`ятав їх у лице, через що йому потрібно було про себе постійно нагадувати. Проживав батько у своїй частині будинку самостійно, в іншій частині будинку проживала відповідачка. Батько віддав ОСОБА_12 всі документи, але остання заперечувала проти цього, через що батькові поновлювали документи. Батько міг витерти руки об штори та не пам`ятав елементарних речей, зокрема не знав скільки буде 2+2.
Судом досліджено матеріали цивільної справи, зокрема свідоцтво про смерть ОСОБА_4 12 липня 2025 року; договір дарування ОСОБА_13 та ОСОБА_4 будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; рішення Білоцерківської міської ради від 28 грудня 2023 року та від 08 лютого 2024 року про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки, з цільовим призначенням: Для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , із комунальної власності в приватну власність ОСОБА_4 ; витяг з Державного реєстру речових прав щодо права власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку; постанову державного нотаріуса Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори від 21 січня 2026 року про відмову у вчинені нотаріальної дії - оформленні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спадкових прав за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 .
Одночасно із позовною заявою на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про призначення у справі судово-психіатричної експертизи.
14 липня 2026 року представник позивача ОСОБА_10 та третя особа ОСОБА_1 підтримали вказане клопотання та просили суд його задовольнити.
При вирішенні клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи суд виходить з наступного:
Суд, відповідно до п.1 ч.1 ст. 103 ЦПК України, призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи - ч.1 ст. 104 ЦПК України.
Призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи - п.2 ч.1 ст. 105 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне з метою визначення психічного стану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також здатності нею усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, станом на дату укладення спірного заповіту 27 листопада 2007 року, призначити по справі судово-психіатричну експертизу, задовольнивши відповідне клопотання представника позивача та визначити запропоновану останньою експертну установу для проведення судово-психіатричної експертизи Державну установу «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 103-А).
Керуючись ст. 105, 260, 298, 353 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання представника позивача ОСОБА_10 про призначення судової експертизи - задовольнити.
Призначити у справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
1)Чи страждав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на психічне захворювання чи інший психічний розлад здоров`я, станом на дату укладення заповіту 27 листопада 2007 року?;
2)Чи був здатен ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок наявного захворювання усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, станом на дату укладення заповіту 27 листопада 2007 року?
Проведення судово-психіатричної експертизи доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 103-А).
Витрати на проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_2 .
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
В розпорядження експертів надати матеріали даної цивільної справи та медичну документацію щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На час проведення експертизи провадження по справі зупинити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на
поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя М. М. Бебешко