КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13622/2026
Справа № 756/5770/25
У Х В А Л А
13 липня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням, відповідач ОСОБА_1 17 червня 2026 року засобами електронного зв`язку через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, та, пропустивши строк на апеляційне оскарження, заявив клопотання про його поновлення.
Для вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження з суду першої інстанції було витребувано матеріали справи, яка на даний час надійшла до апеляційного суду.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 мотивував тим, що у тексті оскаржуваного рішення судом було застосовано норми та посилання на статті 280-282 ЦПК України, які регламентують порядок ухвалення та перегляду заочного рішення. 01 червня 2026 року відповідач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення. 15 червня 2026 року судом було постановлено ухвалу, якою Оболонський районний суд м. Києва відмовив відповідачу у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення, мотивуючи тим, що справа розглядалася в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, а отже, рішення не є заочним. Текст цієї ухвали став відомий відповідачу 15 червня 2026 року. Вважав, що пропуск строку на апеляційне оскарження стався з вини суду першої інстанції. Подавши апеляційну скаргу 17 червня 2026 року, відповідач просив суд апеляційної інстанції визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року поважними та поновити вказаний строк.
Вирішуючи клопотання відповідача щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року, Київський апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Оскаржуване рішення Оболонського районного суду м. Києва було ухвалене 07 травня 2026 року, таким чином, строк апеляційного оскарження розпочався 08 травня 2026 року та закінчився 08 червня 2026 року (тридцять календарних днів, враховуючи вихідні дні).
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 72), в рішенні дійсно містяться посилання на статті 280 - 282 ЦПК України.
Статтею 280 ЦПК України визначені умови проведення заочного розгляду справи, статтею 281 ЦПК України визначено порядок заочного розгляду справи та статтею 282 ЦПК України встановлено форму і зміст заочного рішення.
Подавши апеляційну скаргу 17 червня 2026 року, відповідач пропустив вказаний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, на а.с. 73 міститься довідка 12 травня 2026 року про доставку електронного документу в електронному вигляді "Рішення" від 07.05.2026 року по справі № 756/5770/25 до електронного кабінету ОСОБА_1 в системі "Електронний суд" (час доставки: 22:40:40).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 272 ЦПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
01 червня 2026 року засобами електронного зв`язку через систему "Електронний суд" до Оболонського районного суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 червня 2026 року судом відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, оскільки в ухвалі про відкриття провадження судом було зазначено, що справу було призначено до розгляду в спрощеному провадженні з викликом сторін, відтак, зазначене рішення не є заочним та підлягає оскарженню в загальному порядку.
17 червня 2026 року до Київського апеляційного суду засобами електронного зв`язку через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 300/2628/19.
Враховуючи вищевикладені обставини, а саме те, що відповідач, звернувши увагу на посилання суду в оскаржуваному рішенні на статті 280-282 ЦПК України, помилково вирішивши що ухвалене рішення є заочним, у встановлений законом строк подав заяву про перегляд заочного рішення, а після відмови у прийнятті даної заяви у найкоротший час подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року, відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України.
Разом з тим, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Подавши апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати.
Клопотання мотивоване тим, що на момент подання цієї апеляційної скарги ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі через втрату роботи. Вказано, що у травні - червні 2026 року відповідача було офіційно звільнено із займаної посади, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці. Вказано, що наразі регулярний дохід відсутній та відповідач не має фінансової можливості одноразово сплатити судовий збір у розмірі 4 542 грн. без позбавлення себе та своєї родини базових засобів для існування. Відтак, ОСОБА_1 просив суд звільнити його від сплати судового збору або відстрочити його сплату до ухвалення рішення у даній справі.
Клопотання про звільнення відповідача від сплати судового збору або відстрочення його сплати за подання апеляційної скарги не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
За приписами частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона справи, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Аналогічні правові висновки викладено в ухвалі Верховного Суду від 27 листопада 2024 року (справа № 610/1154/21, провадження № 61-15544ск24).
Звернувшись до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року ОСОБА_1 не надав інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), а лише вказав, що відповідача було офіційно звільнено із займаної посади, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, відтак, він не має фінансової можливості одноразово сплатити судовий збір у розмірі 4 542 грн. без позбавлення себе та своєї родини базових засобів для існування. Доказів на підтвердження даних обставин ОСОБА_1 апеляційному суду не надав, а лише вказав, що до апеляційної скарги ним додається копія трудової книжки (як доказ майнового стану для звільнення від сплати судового збору), проте, така копія в матеріалах справи відсутня.
Відповідно до акту № 854/01-06/26 від 17 червня 2026 року про порушення правил пересилання документів, складеного працівниками Управління забезпечення автоматизованого документообігу Київського апеляційного суду, при опрацюванні електронного листа, в якому надійшла апеляційна скарга, виявлено відсутність додатку, а саме копії трудової книжки відповідача.
Оскільки відповідач не долучив до апеляційної скарги належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік (відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків), суд апеляційної інстанції вважає, що на даний момент підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року відсутні.
Відтак, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, оскільки дане клопотання є необґрунтованим.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір справляється за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою або фізичною - особою підприємцем апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви підлягало сплаті 3 028 грн.
Відтак, за подання апеляційної скарги справляється судовий збір в розмірі 3 633,60 грн. (3 028 грн. х 150% х 0,8 = 3 633,60 грн.)
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, апеляційна скарга не містить доказів направлення копії апеляційної скарги з доданими письмовими матеріалами іншому учаснику справи, а саме позивачу ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал".
Відповідно до ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 - 7 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, а саме апеляційна скарга залишається без руху із наданням строку тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Таким чином, апеляційна скарга залишається без руху, для усунення недоліків ОСОБА_1 необхідно протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали подати до апеляційного суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та долучити докази направлення копії апеляційної скарги з додатками позивачуТОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал".
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,
у х в а л и в:
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати за подання апеляційної скарги на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2026 року залишити без руху та встановити строк тривалістю десять днів з дня вручення копії ухвали для виправлення вказаних недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.