КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№22-з/824/766/2026
У Х В А Л А
14 липня 2026 року місто Київ
справа №755/9439/23
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів cудової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за заявою відповідача ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року у справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Арапіної Н.Є., у справі позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
В С Т А Н О В И В:
01 червня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду заяву про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року.
В обґрунтування вимог заяви посилалася на те, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено повністю.
Вказувала, що на підставі виконавчого листа виданого 03 квітня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Борейко М.В. постановою від 12 липня 2024 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 про примусове виконання рішення суду.
Зазначала, що в рамках виконавчого провадження з ОСОБА_1 було примусово стягнуто на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» грошові кошти у розмірі 15990,67 грн.
Вказувала, що постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПрАТ «АК «Київводоканал» відмовлено.
А тому просила у порядку повороту виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року стягнути з ПрАТ «АК «Київводоканал» на її користь грошові кошти у розмірі 15990,67 грн.
Разом з заявою ОСОБА_2 подано клопотання про поновлення строку для подачі заяви про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року.
В обґрунтування посилалася на те, що 10 червня 2025 року вона звернулась до Київського апеляційного суду із заявою про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року. Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року вказану заяву було повернуто заявнику без розгляду у зв`язку з відсутністю підпису заявника ОСОБА_1 , що є порушенням вимог ч.2 ст.183 ЦПК України.
Таким чином, заява про поворот виконання рішення була подана своєчасно, однак повернута без розгляду виключно через технічний недолік - відсутність підпису, а не через бездіяльність заявника.
Вказувала, що подання заяви з пропуском строку було зумовлено складними обставинами пов`язаними з систематичними масованими обстрілами міста Києва, внаслідок чого вона була змушена неодноразово виїжджати з міста Києва разом із членами своєї родини до безпечніших регіонів України.
Зазначала, що постійне перебування в стресовому стані унеможливлювало її своєчасне звернення до суду та виправлення зазначеного недоліку заяви.
А тому пропущений строк є наслідком надзвичайних, невідворотних обставин воєнного часу та позбавлення можливості перебування за місцем постійного проживання, що відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України є підставою для поновлення процесуального строку.
Колегія суддів вважає, що зазначені відповідачем ОСОБА_1 причини пропуску строку є неповажними виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до ч.9 ст.444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.10 ст.444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.
Отже, за змістом вказаної вище статті ЦПК України, якщо обов`язок щодо вирішення питання про поворот виконання судового рішення не був виконаний судом апеляційної чи касаційної інстанції, відповідач вправі в межах річного строку звернутися до суду, у якому перебуває справа, із заявою про поворот виконання рішення; при цьому, строк починає обраховуватись з моменту набрання законної сили рішенням чи ухвалою суду про відмову в задоволенні позову, задоволення позовних вимог у меншому розмірі, закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду.
Вказане також відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 27 лютого 2020 року (справа №635/2683/14-а, провадження №К/9901/15467/18).
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 17693,39 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 02 вересня 2024 року подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПрАТ «АК «Київводоканал» відмовлено.
Відповідно до ст.384 ЦПК постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Подання заяви про поворот виконання рішення починається з наступного дня після ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, тобто з 31 жовтня 2024 року та закінчується 30 жовтня 2025 року.
Вперше заява про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 була подала до Київського апеляційного суду 10 червня 2025 року у межах встановленого річного строку.
Однак, ухвалою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року заяву відповідача ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року повернуто заявнику без розгляду у зв`язку з відсутністю в заяві підпису ОСОБА_1 .
Повторно заява відповідача ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року подана до апеляційного суду 01 червня 2026 року із пропуском річного строку.
Щодо посилання апелянта на те, що пропущений строк є наслідком надзвичайних, невідворотних обставин воєнного часу та позбавлення можливості перебування за місцем постійного проживання, що відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України є підставою для поновлення процесуального строку, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
Разом з тим, питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №140/13772/21, від 12 жовтня 2022 року у справі №930/2360/21.
Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Доказів того, що неподання заяви про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року до 01 червня 2026 року було зумовлене обставинами, які виникли внаслідок надзвичайних та невідворотних подій воєнного часу, а також позбавленням можливості перебувати за місцем постійного проживання і, як наслідок, об`єктивно унеможливили вчинення процесуальних дій у межах встановленого законом строку, відповідачем ОСОБА_1 суду не надано.
Наведені у заяві обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, які б свідчили про існування поважних причин пропуску процесуального строку та наявність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду з заявою про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для поновлення строку на подання заяви про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року відсутні.
За правилами ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У зв`язку з наведеним, у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року слід відмовити, а заяву залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.126, 127,444 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року - відмовити.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року у справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Арапіної Н.Є., у справі позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: