П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
14 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/602/26
Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Терлецький Д.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 15 759,02 грн,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі №400/602/26 адміністративний позов задоволено.
09 липня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року на вказане рішення.
За результатами ознайомлення з апеляційною скаргою встановлені підстави для залишення апеляційної скарги без руху.
Оскаржуване судове рішення ухвалено судом першої інстанції у порядку письмового провадження 12.03.2026 року, а апеляційна скарга на це рішення подана 21.05.2026 року засобами поштового зв`язку.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі №400/856/26 повинна була бути подана, із урахуванням частини першої статті 295 КАС України, не пізніше 13.04.2026 року. Натомість апеляційна скарга була подана до апеляційного суду 21.05.2026 року.
Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли КАС України встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас до апеляційної скарги не додано заяви про поновлення пропущеного строку, а в тексті апеляційної скарги таке клопотання відсутнє.
Також, згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Усупереч цьому документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додано.
У свою чергу, скаржник просить суд звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з скрутним матеріальним становищем.
Згідноз частиною четвертою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може ураховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Згідно з усталеною в правозастосовній практиці позицією в частині першій статті 133 КАС України визначено право суду з урахуванням майнового стану сторони звільнити, зменшити розмір, відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, а в статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» - умови, включно із суб`єктними та предметними критеріями, та порядок здійснення цього диспозитивного повноваження. Зазначена позиція викладена в низці правових висновків Верховного Суду, зокрема, у правовому висновку, що міститься в пункті 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 0940/2276/18.
Водночас скаржник не надає жодних відомостей про свій майновий стан, отже, заявлені підстави для звільнення від сплати судового збору не підтверджені належними та допустимими доказами, тому суд наразі відмовляє у задоволенні клопотань про звільнення від сплати судового збору.
При цьому суд зауважує, що оцінка майнового стану особи здійснюється з огляду на всі отримані нею доходи за попередній календарний рік, які включають також соціальні виплати поза межами України, тому, у разі подання нового клопотання про звільнення від сплати удового збору скаржник повинен надати відомості про отримані доходи за 2025 рік.
Щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги необхідно зазначити таке.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 вказала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідно до статті 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3 328,00 грн.
Отже, при поданні позовної заяви судовий збір підлягав сплаті за мінімальною ставкою 3328 грн. Застосування цієї ставки зумовлене тим, що позовна заява подана суб`єктом владних повноважень і містить вимогу майнового характеру у розмірі 15 759,02 грн.
Отже, за подання апеляційної скарги з використанням підсистеми "Електронний суд" судовий збір необхідно сплатити в розмірі (3 328,00 грн. х 150% ) 4992 грн.
Судовий збір за подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги необхідно сплатити за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в Од. обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку - 899998; рахунок отримувача [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), П`ятий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також потрібно вказати, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 КАС України, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 КАС України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу належить залишити без руху, а скаржнику належить установити строк для надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також сплатити судовий збір.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити ОСОБА_1 у звільнені від сплати судового збору
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі №400/602/26 - залишити без руху.
Установити строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для надання до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також доказів сплати судового збору протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання приписів цієї ухвали щодо порушення строку апеляційного оскарження у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, а у разі невиконання приписів цієї ухвали щодо надання доказів сплати судового збору - апеляційна скарга й додані до неї документи будуть повернуті без розгляду.
Ухвала в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Д.С. Терлецький