П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
14 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/37125/25
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі №420/37125/25 адміністративний позов задоволено.
26 червня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Одеської митниці на вказане рішення.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху. Установлено скаржнику строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для надання до суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору.
Копію вказаної ухвали доставлено до електронного кабінету скаржника в системі "Електронний суд" 02.07.2026 року о 04:24, що підтверджується довідкою про доставку.
Встановлений судом строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 13 липня 2026 року.
10 липня 2026 року скаржник подав до суду клопотання, у якому просив відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті спору. Також скаржник просить у разі відмови у задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору - продовжити йому строк на усунення недоліків.
Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення й звільнення від сплати згідно з частиною другою статті 132 КАС України установлюються законом. Таким законом є Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може ураховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Згідно з усталеною в правозастосовній практиці позицією в частині першій статті 133 КАС України визначено право суду з урахуванням майнового стану сторони звільнити, зменшити розмір, відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, а в статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" - умови, включно із суб`єктними та предметними критеріями, та порядок здійснення цього диспозитивного повноваження. Зазначена позиція викладена в низці правових висновків Верховного Суду, зокрема, у правовому висновку, що міститься в пункті 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 0940/2276/18.
Скаржник разом з клопотанням надав витяг з виписки Одеської митниці за 07.07.2026 року про відсутність коштів на рахунках за КЕКВ 2800.
Надаючи оцінку обставинам, які зазначені при обґрунтуванні клопотання про відстрочення сплати судового збору, потрібно вказати, що скаржник не надав доказів, які б підтверджували його майновий стан впродовж усього періоду апеляційного оскарження, а також послідовне й неодноразове вчинення ним дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону щодо форми й змісту апеляційної скарги.
Щодо заявленого клопотання про продовження строку для усунення недоліків необхідно зазначити таке.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли КАС України встановлено неможливість такого поновлення
Відповідно до частини третьої статті 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Згідно з частиною шостою статті 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановляння надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Суд повинен застосовувати зазначені процесуальні норми, ураховуючи розумні строки розгляду справи, які визначені у КАС України, а учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, повинні використовувати всі передбачені законодавством засоби та можливості, вчиняти всі можливі й залежні від них дії, аби забезпечити наявність грошових коштів для своєчасної і в повному обсязі сплати судового збору.
Суд у складі колегії суддів, надаючи оцінку клопотанню про продовження строку для усунення недоліків вказує, що скаржник не надав доказів, які б підтверджували послідовне й неодноразове вчинення ним дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону щодо форми й змісту апеляційної скарги. Надані листи про додаткову потребу в кошторисних призначеннях, службові записки не засвідчують завчасне вчинення активних дій задля отримання фінансування у цій справі.
Згідно з частиною п`ятою статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи вищевикладене, апеляційна скарга та додані до неї матеріали підлягають поверненню скаржнику без розгляду.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 328 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору.
Відмовити у задоволенні клопотання Одеської митниці про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі №420/37125/25 - повернути скаржнику.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту складення судового рішення.
Суддя: Д.С.Терлецький
Суддя: Н.В.Вербицька
Суддя: О.О.Димерлій