УХВАЛА
Про скасування заочного рішення
Справа № 495/9625/25
Номер провадження 2-п/495/55/2026
14 липня 2026 року м. Білгород-Дністровський
Білгород Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючої одноособово судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Чибукової О.В.
справа № 495/9625/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Косєй Катерина Віталіївна, про скасування заочного рішення від 28 травня 2026 року у справі № 495/9625/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Косєй Катерина Віталіївна, про поновлення строку на подання заяви про скасування заочного рішення та скасування заочного рішення від 28 травня 2026 року у справі № 495/9625/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.
У мотивування вищеописаної заяви представник відповідача зазначає, що повний текст заочного рішення відповідачу в день його проголошення (28.05.2026) не вручався і не міг бути вручений, оскільки в цей час відповідач проходив військову службу та фізично перебував за місцем виконання службових (бойових) завдань.
Копію рішення відповідач у встановленому порядку також не отримував.
Про існування справи та про ухвалене заочне рішення відповідачу стало відомо випадково «22» червня 2026 року, коли, маючи тимчасовий доступ до мережі Інтернет за місцем служби, він отримав у мобільному застосунку «Дія» сповіщення щодо іншої судової справи - № 495/297/26 (провадження №2/495/641/2026) за позовом тієї ж позивачки про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.
Саме з цього сповіщення відповідач уперше дізнався про наявність судових проваджень щодо себе та, перевіривши інформацію, виявив оскаржуване заочне рішення.
Причини неявки відповідача та неподання ним відзиву є поважними з таких підстав.
По-перше, відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем.
Він призваний на військову службу за мобілізацією та з 12.10.2024 по теперішній час проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 (Форма 5) та військово-обліковими документами.
Протягом усього періоду розгляду справи (з грудня 2025 року) відповідач перебував за місцем проходження військової служби та виконання службових завдань і був об`єктивно позбавлений можливості бути присутнім у судових засіданнях, отримувати поштову кореспонденцію за зареєстрованим місцем проживання, відстежувати рух справи та подати відзив у встановлений судом строк.
По-друге, відповідач не був належним чином обізнаний про відкриття провадження та про судові засідання. З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві від 16.12.2025 позивач зазначила відомості про відповідача неповно та недостовірно: його номер мобільного телефону та електронну пошту вказано як «не відомо», а реєстраційний номер облікової картки платника податків - як « НОМЕР_2 ».
За таких обставин суд об`єктивно не мав можливості повідомити відповідача в інший спосіб, ніж шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання (с. Старокозаче), за якою відповідач фактично не проживав через перебування на військовій службі.
Як наслідок, відповідач не отримав ані ухвали про відкриття провадження від 18.12.2025, ані повісток про виклик у судові засідання, ані копії заочного рішення.
У заочному рішенні зазначено, що відповідач «про день та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином». Проте цей висновок ґрунтується виключно на факті формального направлення судових повісток за зареєстрованою адресою і не відображає дійсного стану обізнаності відповідача.
По-третє, відповідач не ухилявся від участі у справі та не зловживав процесуальними правами. Він не знав і не міг знати про судовий розгляд, а дізнавшись про ухвалене рішення, у найкоротший строк звернувся за правовою допомогою та подав цю заяву. Така поведінка свідчить про добросовісність відповідача та про відсутність будь-якого наміру затягнути розгляд справи.
Грошове забезпечення військовослужбовця не є сталою величиною: поряд з основними виплатами (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) значну та найбільш вагому його частину може становити додаткова винагорода за участь у бойових діях, яка нараховується пропорційно фактичній кількості днів безпосередньої участі у бойових діях і за своєю природою є змінною. Її розмір щомісячно коливається, а за певних обставин (ротація, перебування на лікуванні, застосування дисциплінарних стягнень тощо) вона може не нараховуватися взагалі.
Відтак обчислення аліментів у частці від такого нестабільного доходу не відповідає інтересам ані дитини (через непрогнозованість і нерівномірність виплат), ані платника, і саме тверда грошова сума є способом стягнення, що забезпечує стабільність та передбачуваність утримання.
При цьому раніше визначена тверда грошова сума (2 563 грн) відповідає повному розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і забезпечує гарантований стабільний рівень її утримання незалежно від коливань доходу платника
Сам по собі факт перебування відповідача на військовій службі та отримання ним грошового забезпечення не означає автоматично, що зміна способу стягнення на частку від доходу більше відповідає найкращим інтересам дитини, ніж раніше визначена сторонами та судом тверда грошова сума. Ця обставина потребує дослідження по суті із наданням сторонами відповідних доказів.
Представник позивача надала до суду заперечення на заяву про поновлення строків на перегляд заочного рішення суду.
У мотивування вищеописаних заперечень посилається на те, що з довідки від 26.06.2026 за № 761/347 чітко вбачається що відповідач проходить службу в в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , тому посилання представника відповідача щодо відсутності Інтернету та зв`язку, це завідома неправдива інформація.
Звертає увагу суду на те, що адреса яка вказана в позовній заяві чітко відповідає адресі реєстрації та фактичного проживання Відповідача, так як така сама адреса зазначена в заяві про перегляд заочного рішення суду представником відповідача.
Крім того, зазначає, що підставами для скасування заочного рішення є не тільки поважність причин неявки у судові засідання, а й докази, на які посилається заявник повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Вважає, що представником відповідача такі до суду не надані.
Враховуючи викладене, просить залишити без розгляду заяву про перегляд заочного рішення суду.
У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце повідомлялись належним чином.
Представник відповідача заяву про скасування заочного рішення просила розглянути без участі сторони відповідача.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд розглядає заяву про скасування заочного рішення за відсутності сторін, за наявними матеріалами справи.
Так, глава 11 "Заочний розгляд справи" Розділу III "Позовне провадження" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.
Згідно частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).
Згідно зі ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України.
Судом встановлено, що рішенням білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів - задоволено.
Змінено спосіб стягнення аліментів за заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 08 вересня 2025 року, у справі № 495/8721/23, у наступному порядку:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку/доходу/ ОСОБА_1 , щомісяця, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня набрання рішенням законної сили та до досягнення повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Повний текст рішення складений 01 червня 2026 року.
Заява про перегляд заочного рішення надійшла до суду 01 липня 2026 року.
Представник відповідача зазначає, що відповідач про існування справи та про ухвалене заочне рішення відповідачу стало відомо випадково «22» червня 2026 року, коли, маючи тимчасовий доступ до мережі Інтернет за місцем служби, він отримав у мобільному застосунку «Дія» сповіщення щодо іншої судової справи - № 495/297/26 (провадження №2/495/641/2026) за позовом тієї ж позивачки про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.
24 червня 2026 року до суду надійшла заява про вступ у справу ОСОБА_4 як представника, надання доступу до електронної справи № 495/9625/25 в підсистемі «Електронний суд».
Згідно з частиною шостою статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Матеріали справи не містять доказів вручення судового рішення відповідачу.
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що рішення суду представник відповідача отримав лише 25 червня 2026 року (відповідно довідки про доставку електронного докумету), доказів отримання особисто відповідачем вищеописаного заочного рішення матеріали справи не містять, наявні підстави для поновлення процесуального строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи встановлено, що на виконання частини восьмої статті 187 ЦПК України суд 17.12.2025 отримав відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 2143928 від 17.12.2025 щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .
Згідно з одержаною відповіддю, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем вищезазначена адреса також була вказана у позові.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Таким чином, судові повістки надсилались відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , однак повернулись до суду.
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Разом з тим, суд зважає на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан.
Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідач, відповідно довідки від 26.06.2026 № 761/347 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Вказане на переконання суду свідчить про те, що відповідач під час розгляду справи об`єктивно був позбавлений можливості бути присутнім у судових засіданнях, отримувати поштову кореспонденцію за зареєстрованим місцем проживання, відстежувати рух справи та подати відзив у встановлений судом строк.
18 квітня 2022 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, справа № 522/18010/18 досліджував питання щодо обов`язковості скасування рішення суду у разі неповідомлення про слухання справи та не участі учасника та зазначив наступне:
Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу.
Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення.
Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції.
Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Таким чином, з урахуванням необхідності дотримання права відповідача на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на те, що відповідач судові повістки, у зв`язку із проходженням військової служби за мобілізацією, не отримував, про існування справи не був обізнаний, розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 247, 258, 260, 286-288 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Косєй Катерина Віталіївна, про скасування заочного рішення від 28 травня 2026 року у справі № 495/9625/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 28 травня 2026 року у справі № 495/9625/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.
Скасувати заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 травня 2026 року у справі № 495/9625/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.
Призначити справу до розгляду на 07 вересня 2026 року об 09 годині 40 хвилині у приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, у залі №21, з викликом, повідомленням сторін.
Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 14 липня 2026 року.
Суддя