КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 947/24677/26
Провадження № 2/947/5851/26
УХВАЛА
14.07.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого - судді Калініченко Л.В. розглянувши у залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника позивача Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» - Пеліховської Влади Владіславівни про закриття провадження по цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебуває цивільна справа №947/24677/26 за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.
Провадження у справі відкрито на підставі ухвали судді Київського районного суду міста Одеси від 19.06.2026 року, якою розгляд справи призначити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін по справі (письмовому провадженні).
13.07.2026 року до суду від представника позивача Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» - Пеліховської Влади Владіславівни надійшла до суду заява про закриття провадження по справі №947/24677/26 з підстав відсутності предмету спору, посилаючись на сплату відповідачем заборгованості за теплову енергію. Одночасно представник позивача просить суд повернути суму сплаченого судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання, суд зазначає про наступне.
Пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору провадження у справі підлягає закриттю.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Об`єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.
Види об`єктів цивільних прав визначені ст. 177 ЦК України.
Коло правовідносин, які можуть виникати щодо того чи іншого об`єкту цивільних прав ЦК України не обмежено.
Тобто, учасники правовідносин можуть вступати у будь-які правовідносини щодо певного об`єкту цивільних правовідносин, не заборонені і не обмежені законом.
Зміст таких правовідносин є досить широким та становить усі права та обов`язки їх учасників, визначені договором та законодавством.
Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті.
Предметом позову є позовні вимоги.
Предмет спору - є достатньо простим для визначення (з`ясування) та станом на момент виникнення спору є таким, що фактично існує та не може бути заперечений сторонами.
Правове значення категорії предмет спору і пов`язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов`язує закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України (відсутність предмету спору, а не предмету позову).
Крім того, суд зазначає, що необхідність запровадження такого правила, встановленого пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України, обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі №404/251/17.
Приймаючи викладене, судом встановлено, що між сторонами в даній справі виник спір за наслідком невиконання відповідачем ОСОБА_1 , на ім`я якого відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , свого обов`язку зі сплати грошових коштів за надані КП «Теплопостачання міста Одеси» послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 01.03.2026 року становить у загальному у розмірі 14524,28 грн.
Дані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, який скеровано до суду в електронні формі 17.06.2026 року.
Представником позивача у поданому до суду клопотанні особисто визнано та підтверджено, що відповідачем - ОСОБА_1 наразі погашено заявлену до стягнення суму заборгованості, яка виникла за послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідком чого позивач підтверджує відсутність предмету спору у даній справі та просить суд закрити провадження у справі з підстав відсутності предмету спору на підставі положень .2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
За наслідком чого вбачається, що сторонами в позасудовий спосіб вирішено предмет спору по даній справі, а саме: відповідачем виконані зобов`язання зі сплати суми заборгованості, яка виникла у останнього з постачання теплової енергії та була заявлена позивачем до стягнення в межах розгляду даної справи.
На підставі викладеного, суд вважає наявними підстави для закриття провадження по справі на підставі положень п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час пред`явлення позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2768 від 23.04.2026 року.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 142 ЦПК України врегульовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Приймаючи, що закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору, що врегульовано п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, не є відмовою позивача від позову, що є самостійною підставою закриття провадження у справі передбаченої п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а ч.1 ст. 142 ЦПК України не передбачено повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, в разі закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору, суд доходить до висновку що положення ч.1 ст. 142 ЦПК України не підлягають застосуванню.
Також, частина 3 статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.
Після відкриття провадження у справі позивач просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач повністю сплатив борг. Фактичний зміст такої заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказав відсутність предмета спору.
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій не врахували положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов`язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог (відповідно суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, та перевіряти законність судових рішень лише в межах вимог заявлених у суді першої інстанції), а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.
Закриваючи провадження у справі, суд керується пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Отже, закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) не є відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
У клопотанні про закриття провадження у справі, позивачем також заявлено вимогу про повернення сплаченого ним судового збору.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, оскільки провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", належить повернути позивачу з державного бюджету суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн..
Керуючись ст. 141, 142, п.2 ч.1 ст. 255, 352-354 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір`суд,
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» - Пеліховської Влади Владіславівни про закриття провадження по справі - задовольнити.
Провадження по цивільній справі №947/24677/26 за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - закрити.
Роз`яснити сторонам по справі, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у місті Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Артура Савельєва, 6, повернути Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси», код ЄДРПОУ 34674102, судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, який було сплачено на розрахунковий рахунок отримувача [рахунок приховано], банк отримувача - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), за платіжною інструкцією №2768 від 23.04.2026 року на загальну суму 2662,40 гривень, копія якої зберігається в матеріалах цивільної справи №947/24677/26.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий Калініченко Л. В.