14.07.2026 Суддя Паляничко Д. Г.
Справа № 644/5304/26
Провадження № 2/644/4100/26
УХВАЛА
про заочний розгляд справи
14 липня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Паляничко Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Книшенко А.С.,
одноособово, розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін у залі судових засідань № 4 приміщення Індустріального районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
05 травня 2026 року ОСОБА_3 (далі за текстом - ОСОБА_1 /позивачка), в особі представника - адвоката Будзиної Наталі Олександрівни, яка діє на підставі ордеру серії АХ № 1343244 від 01.05.2026, звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі за текстом - ОСОБА_2 /відповідач) предметом якої є: розірвання шлюбу зареєстрованого 21.07.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 838, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 21.07.2007.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що від цього шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 01.07.2015, який проживає та буде проживати з ОСОБА_1 . Зпочатку 2026 року шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння між подружжям, через різні характери та погляди на життя, із-за чого постійно виникають непорозуміння. Сторони втратили почуття любові та взаємоповаги один до одного.
Спір, щодо поділу майна відсутній.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 08.05.2026 справа № 644/5304/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 12.05.2026 судом отримано довідку з Реєстру територіальної громади м. Харкова, з якої установлено, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 13.05.2026 провадження по вищевказаній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, звернулися до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно,
Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачу ОСОБА_2 про виклик в судові засідання, призначені на 10.06.2026, 14.07.2026 надсилалася судом за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 , згідно інформації зазначеної у позовній заяві та довідці Реєстру територіальної громади м. Харкова.
Рекомендоване повідомлення про виклик ОСОБА_2 на 10.06.2026 повернулося до суду як неотримане відповідачкою з зазначенням у довідці про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи вказане вище, дотримуючись ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд бере до уваги правовий висновок сформований у постанові Касаційний цивільний суд Верховного Суду № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Верховним Судом у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 висвітлено правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Рекомендоване повідомлення про виклик ОСОБА_2 на 14.07.2026 повернулося до суду як неотримане відповідачем з зазначенням у довідці про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням згідно вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, в тому числі, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 05.03.2009 № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09.08.12019 у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
Заразом, судові повістки відповідачу направлялися судом через систему «Електронний суд» до особистого кабінету ОСОБА_2 ,про що свідчить довідка про доставку електронного документа, що вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Окрім іншого, відповідач повідомлявся про виклик у судове засідання, призначені на 10.06.2026, 14.07.2026 через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, розміщені 14.05.2026, 19.06.2026 за посиланням http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/, відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України.
За приписами ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, враховуючи вказане вище, відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, до суду відзиву на позовну заяву не надав, не прибув у судові засідання без поважних причин, заяв та клопотань до суду не надходило.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (ст. 1 ЦПК, ст. 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.
Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою (ч. 1, 2 ст. 281 ЦПК України).
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про місце, дату і час судових засідань, тобто без поважних причин, не подав відзиву на позовну заяву, а позивачка ОСОБА_1 не висловила заперечень щодо ухвалення заочного рішення, суд вважає, що існують умови для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Отже, на підставі викладеного та керуючись ст. 258, 260, 280-281 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провести заочний розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про розірвання шлюбута ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Суддя Д.Г. Паляничко