УХВАЛА
13 липня 2026 року
м. Київ
справа № 143/684/24
провадження № 61-1690св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представниці ОСОБА_1 - адвокатки Грушко Жанни Вячеславівни, на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 січня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Сутисківська селищна рада Вінницького району Вінницької області, П`ятий відділ Вінницького районного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання та перебування фізичної особи на утриманні,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і рішень судів
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила:
- встановити факт того, що ОСОБА_1 була членом сім`ї ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого батька ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Тиврівський районний суд Вінницької області рішенням від 03 жовтня 2024 року, яке Вінницький апеляційний суд постановою від 07 січня 2025 року залишив без змін, у задоволенні заяви відмовив.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
3. У лютому 2025 року представниця ОСОБА_1 - адвокатка Грушко Ж. В., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 січня 2025 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Рух справи в суді касаційної інстанції
4. Верховний Суд ухвалою від 19 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Тиврівського районного суду Вінницької області.
5. 07 березня 2025 року цивільна справа № 143/684/24 надійшла до Верховного Суду.
Позиція та висновки Верховного Суду
6. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
7. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Щодо клопотання Міністерства оборони України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін
8. У березні 2025 року Міністерство оборони України подало до Верховного Суду клопотання про проведення розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.
9. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).
10. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
11. Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
12. Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
13. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, § 25).
14. Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).
15. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
16. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
17. Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
18. З огляду на вказане касаційна скарга розглядається без повідомлення та виклику учасників справи.
19. Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю сторін у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання Міністерства оборони України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
2. Справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Сутисківська селищна рада Вінницького району Вінницької області, П`ятий відділ Вінницького районного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання та перебування фізичної особи на утриманні за касаційною скаргою представниці ОСОБА_1 - адвокатки Грушко Жанни Вячеславівни, на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 січня 2025 року призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров