ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 131/1151/26
Провадження № 2/131/652/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" липня 2026 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Марчук В.І., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі №131/1151/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів
В С Т А Н О В И В:
13 липня 2026 року до Іллінецького районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа № 131/1151/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
13 липня 2026 року, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа призначена до розгляду судді Марчук В.І.
До відкриття провадження головуючий у справі подав до суду заяву про самовідвід від участі у її розгляді з метою неупередженого розгляду та задля уникнення подальшої конфронтації, так як відповідачем у справі є діловод Іллінецького районного суду Вінницької області.
Суд, розглянувши заяву про самовідвід судді, приходить до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно ч.1,2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Так, установлено, що згідно наказу № 122-к від 12 листопада 2025 року відповідач у вищевказаній справі ОСОБА_2 займає посаду діловода Іллінецького районного суду Вінницької області.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 року передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини і у рішенні Суду від 10.12.2009 в справі «Мироненко і Мартенко проти України», де було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
Аналізуючи усталену практику Європейського суду з прав людини у справах, зокрема проти України, випливає висновок про визнання правильною позицію тих суддів, які з метою усунення сумнівів учасників судового процесу щодо неупередженості судді вживають всіх можливих процесуальних заходів упередження винесення судових рішень таким судом, в тому числі шляхом відводу (самовідводу) судді чи суддів.
З урахуванням вказаного, зазначена у заяві про самовідвід обставина може викликати сумніви у об`єктивності та неупередженості судді Іллінецького районного суду Вінницької області Марчук В.І. при розгляді даної цивільної справи, тому з метою забезпечення права сторін на доступ до правосуддя та на розгляд справи поза будь - яким сумнівом, заявлений суддею Марчук В.І. самовідвід підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 37, 39-41, 258-260 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити заяву судді Марчук Валентини Іллівни про самовідвід від участі в розгляді цивільної справи №131/1151/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Цивільну справу передати до канцелярії суду для визначення судді для розгляду справи автоматизованою системою документообігу суду, в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК