ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
15 липня 2026 р. Справа №160/20056/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В.М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/20056/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
13.07.2026 року представник ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затримання, примусового направлення на ВЛК та призову ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 негайно виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
13.07.2026 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення адміністративного позову, в якій просить суд:
заборонити військовій частині НОМЕР_1 (її командиру та посадовим особам) вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 до інших військових частин, відправлення його в район проведення бойових дій, залучення до виконання бойових або навчальних завдань до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 утриматися від будь-яких дій, які можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про виключення позивача зі списків особового складу.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що 25 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (навчання за денною формою фахової передвищої освіти).
Право на відстрочку підтверджується довідками ЄДЕБО № 859516 та коледжу №55374.
Незважаючи на подану заяву, відповідачі провели медичний огляд та призвали позивача на військову службу з направленням до ВЧ НОМЕР_1 , де його зараховано до списків особового складу.
На даний момент ОСОБА_1 перебуває у складі військової частини НОМЕР_1 , відтак існує реальна загроза його переміщення до іншої військової частини, відправлення в район проведення бойових дій або залучення до виконання завдань, що може зробити неможливим виконання рішення суду.
Представник позивача вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання майбутнього судового рішення, оскільки: має місце продовження незаконного проходження військової служби; без зупинення подальшого використання позивача існує високий ризик переміщення до іншої частини або відправлення в зону бойових дій; загроза життю та здоров`ю, так як позивач має захворювання, що підтверджено медичними документами,
Зважаючи на те, що застосування заходу забезпечення позову є повністю співмірним заявленим вимогам, має виключно тимчасовий характер та не спрямоване на вирішення спору по суті, представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 року для розгляду заяви про забезпечення позову в адміністративній справі №160/20056/26 визначено суддю Олійника В.М.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Водночас, забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом спору у даній справі є:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затримання, примусового направлення на ВЛК та призову ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 негайно виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
У той же час, в заяві представник позивача просить до розгляду справи по суті:
заборонити військовій частині НОМЕР_1 (її командиру та посадовим особам) вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 до інших військових частин, відправлення його в район проведення бойових дій, залучення до виконання бойових або навчальних завдань до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 утриматися від будь-яких дій, які можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про виключення позивача зі списків особового складу.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки представником позивача не наведено підстав наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Відтак, правомірність та оцінка дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Суд також враховує, що відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 1, 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
З урахування викладеного, суд зазначає, що у разі незгоди позивача з ухвалою про відмову в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову позивач у відповідності до положень частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України має право оскаржити ухвалу до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/20056/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник