КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про вжиття заходів забезпечення позову
14 липня 2026 року м. Київ № 320/29513/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в рамках адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 11.06.2025 року № 78272997 про відкриття виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 на суму 56 369,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4А-1186 від 10.11.2024 року про накладення штрафу в розмірі 51 000,00 грн, а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити;
- зобов`язати Подільський ВДВС у м. Києві припинити виконавче провадження №78272997.
08.07.2026 засобами підсистеми Електронний суд позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4А-1186 від 10.11.2024 у межах виконавчого провадження № 78272997 до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування цієї заяви заявник зазначає, що 02.07.2026 року старшим державним виконавцем Подільського відділу ДВС в м. Києві винесено постанову про арешт коштів на суму 56396,00 грн в рамках виконавчого провадження ВП № 78272997.
Заявник вказує, що 06.07.2026 з його арештованого рахунку примусово списано 15519,44 грн. Заявник зазначає, що вказаний рахунок використовується для зарахування щомісячних пенсійних виплат, зокрема пенсії по інвалідності в сумі 15494,00 грн. Відтак, заявник акцентує увагу на тому, що примусове списання коштів вже фактично охопило всю липневу пенсійну виплату, а наявний залишок у виконавчому провадженні створює реальний ризик повторного списання пенсійних коштів.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Слід зазначити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.
Із заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що предметом оскарження є, серед іншого постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №78272997 від 11.06.2025 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави штрафу в сумі 51000,00 грн на виконання постанови № 4А-1186 від 10.11.2024 про адміністративне правовопорушення, винесеної ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Із долучених до заяви про забезпечення позову документів вбачається, що 02.07.2026 старшим державним виконавцем Подільського відділу ДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління юстиції України в межах виконавчого провадження ВП № 78272997 винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення яка становить 56 369,00 грн.
Із доданих до заяви про забезпечення позову матеріалів вбачається, що 06.07.2026 з рахунку позивача, на який здійснюється щомісячне зарахування пенсійних виплат по інвалідності, було списано кошти у сумі 15519,44 грн у межах стягнення за ВП № 78272997. Відповідно до квитанції, залишок суми до сплати - 40849,56 грн.
Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Таким чином, на думку суду, оскільки заявником серед іншого оскаржуються постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, то невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, з огляду на те, що державним виконавцем вже накладено арешт на рахунки позивача та розпочато стягнення коштів із рахунку, на який надходять його пенсійні виплати, що підтверджується наданими позивачем доказами.
З огляду на вказані обставини, суд уважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків, а також істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав ОСОБА_1 .
Отже, оскільки заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.07.2026 про арешт коштів боржника з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4А-1186 від 10.11.2024, відповідають предмету позову та вжиття таких заходів не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища заявника, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, дослідивши зміст заяви та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника та необхідність надання позивачеві тимчасового захисту з метою збереження існуючого становища на період розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Забезпечити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов.
Зупинити стягнення коштів з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі постанови старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.07.2026 ВП №78272997 про арешт коштів боржника з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4А-1186 від 10.11.2024 у межах суми звернення стягнення яка становить 56 369,00 (п`ятдесят шість тисяч триста шістдесят дев`ять) гривень до набрання судовим рішенням законної сили за цим адміністративним позовом.
Ухвалу в частині вжиття судом заходів забезпечення позову допустити до негайного виконання.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Шевченко А.В.