КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
15 липня 2026 року 320/26086/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом громадянина ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2026 року № 1237 «Про результати проведення службового розслідування за фактом виявлення нестачі майна служби зв`язку та інформаційних систем 1 механізованого батальйону» в частині, що стосується притягнення сержанта ОСОБА_1 до дисциплінарної та матеріальної відповідальності та стягнення з нього грошових коштів у розмірі 947 221,08 грн;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повернути йому всі грошові кошти, які були утримані з його грошового забезпечення на виконання скасованого наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2026 року № 1237 «Про результати проведення службового розслідування за фактом виявлення нестачі майна служби зв`язку та інформаційних систем НОМЕР_2 механізованого батальйону» у скасованій частині.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
До суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій він просить зупинити дію наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2026 року № 1237 «Про результати проведення службового розслідування за фактом виявлення нестачі майна служби зв`язку та інформаційних систем 1 механізованого батальйону» в частині притягнення до повної матеріальної відповідальності сержанта ОСОБА_1 (в наказі помилково зазначено ОСОБА_1 ) та стягнення з нього грошових коштів у розмірі 947 221,08 грн до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.
На обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що оскаржуваним наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2026 року № 1237 позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності на суму 947 221,08 грн та дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а також зобов`язано повернути утримані кошти.
Позивач вказує, що ця для нього є критично великою. Щомісячне утримання відсотків із грошового забезпечення впродовж тривалого судового процесу призведе до фактичного позбавлення військовослужбовця, який виконує завдання з оборони держави в зоні бойових дій на посаді командира взводу зв`язку, засобів до існування та значної частини його законного заробітку.
На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову призведе до подальшого утримання коштів із його грошового забезпечення до вирішення спору по суті, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення його прав у разі задоволення позову.
Крім того, позивач вважає, що оскаржуваний наказ має ознаки протиправності, оскільки прийнятий з порушенням строків та процедури проведення службового розслідування, без належного встановлення його вини, з неправильним вказанням прізвища (замість « ОСОБА_2 » вказано « ОСОБА_2 ») та без урахування умов виконання ним військового обов`язку під час ведення бойових дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування певного заходу забезпечення позову.
Як вже зазначалося, підстави для забезпечення позову визначені в ч. 1 ст. 150 КАС України.
Ці підстави є оціночними, тому необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні даної заяви суд враховує: розумність, обґрунтованість вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявність зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірність виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявність зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття таких заходів вимагатиме фактично розглянути спір по суті, із установленням усіх фактичних обставин справи, і на цей час у суду відсутні підстави стверджувати про очевидність ознак протиправності оскаржуваного наказу.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваного наказу, оскільки встановлення очевидності ознак її протиправності без розгляду справи по суті є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
До того ж, згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Крім того, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2026 у справі №520/25813/25 зазначив, що тимчасові фінансові втрати, які можуть бути компенсовані, не можуть бути підставами для застосування забезпечення позову, оскільки у разі визнання судом наказу протиправним ( та його скасування), утримані суми будуть повернуті позивачу відповідно до процедури, визначеної частиною третьою статті 14 Закону № 160-IX, що виключає незворотність наслідків у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. Отже, майнові втрати, які потенційно можуть бути відшкодовані, не формують тієї шкоди, яка відповідно до частини другої статті 150 КАС України є такою, що унеможливлює чи істотно ускладнює захист прав.
Так, предметом спору в цій справі є наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2026 року № 1237 «Про результати проведення службового розслідування за фактом виявлення нестачі військового майна служби зв`язку та інформаційних систем 1 механізованого батальйону » в частині, що стосується притягнення сержанта ОСОБА_1 до дисциплінарної та матеріальної відповідальності та стягнення з нього грошових коштів у розмірі 947 221,08 грн.
Згідно пункту 2 оскаржуваного наказу позивача відповідно до статей 3,4 частини першої статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-Х притягнуто до повної матеріальної відповідальності.
Пунктом 5.1 наказу стягнуто завдану державі шкоду в розмірі 947 221,08 грн з сержанта ОСОБА_3 шляхом щомісячного утримання до 20 відсотків місячного грошового забезпечення військовослужбовця.
Так, згідно статті 3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Згідно частини 1 статті 14 Закону №160-IX наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.
Водночас, частиною 3 статті 14 Закону №160-IX визначено, що у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.
Таким чином, Законом №160-IX передбачений механізм повернення коштів, стягнутих на підставі оскаржуваного рішення, при чому стягнення за таким відбувається періодично в межах визначеного відсоткового значення.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у х в а л и в:
У задоволенні заяви представника громадянина ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лапій С.М.