Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
14 липня 2026 р. справа № 520/10988/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретто, ЛТД» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретто, ЛТД», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 0[телефон приховано] від 30.10.2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, яким до ТОВ «Ретто, ЛТД» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 54 060,00 грн.;
2. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0[телефон приховано] від 30.10.2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, яким ТОВ «Ретто, ЛТД» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 343 515,06 грн, з яких 274 812,05 грн - за податковими зобов`язаннями та 68 703,01 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
3. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0[телефон приховано] від 30.10.2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, яким ТОВ «Ретто, ЛТД» збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 1 081 085,19 грн, з яких 864 868,15 грн - за податковими зобов`язаннями та 216 217,04 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Ухвалою суду від 05.05.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у десять календарних днів для подання до суду, зокрема, заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
28.05.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 03.06.2026 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Зокрема, в ухвалі суду від 03.06.2026 року зазначено, що питання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом буде вирішуватися судом під час розгляду справи, оскільки на стадії відкриття провадження у справі у суду відсутні достатні докази для вирішення даного питання.
Відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення справи до судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи, з огляду на характер спірних правовідносин, значний обсяг письмових доказів, необхідність повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи, а також для забезпечення реалізації сторонами процесуальних прав.
Також від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що спірні податкові повідомлення - рішення згідно поштового повідомлення вручено 07.11.2024 року уповноваженому представнику ТОВ «Ретто, ЛТД». Позивач не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями звернувся зі скаргою до ДПС України. Згідно Рішення ДПС України про розгляд скарги від 15.01.2025 № 1165/6/99-00-06-03-02-06, спірні податкові повідомлення - рішення залишено без змін. Рішення ДПС України про розгляд скарги від 15.01.2025 №1165/6/99-00-06-03-02-06, отримано ТОВ «Ретто, ЛТД» згідно поштового повідомлення вручено 20.01.2025 року. Отже, відповідач вважає, що позовну заяву ТОВ «Ретто, ЛТД» подано поза межами строку звернення до адміністративного суду передбаченого ст.56 Податкового кодексу України, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.
У додатковій заяві відповідач наполягав на залишенні позовної заяви без розгляду та зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення та рішення за результатами адміністративного оскарження отримані однією і тією ж особою, що свідчить про те, що товариство мало налагоджений механізм отримання офіційної кореспонденції контролюючого органу, а особа, яка її отримувала, систематично приймала документи, адресовані ТОВ «Ретто, ЛТД».
Позивачем подані до суд додаткові пояснення, в яких зазначено, що дійсно спірні податкові повідомлення-рішення отримані від імені ТОВ «Ретто, ЛТД» бухгалтером Пихтіною Наталією Володимирівною, яка на момент їх отримання перебувала у трудових відносинах із Товариством та була уповноважена представляти його інтереси під час отримання поштової кореспонденції. Разом із тим, наказом директора ТОВ «Ретто, ЛТД» № 12 від 29.11.2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера 29 листопада 2024 року за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України. Отже, починаючи з 29.11.2024 року ОСОБА_1 припинила перебувати у трудових відносинах із Товариством, не була його працівником та не здійснювала жодних функцій, пов`язаних із забезпеченням діяльності підприємства. Отже, рішення Державної податкової служби України, фактично отримане особою, яка вже не була працівником позивача та не повідомила керівництво товариства про його надходження. Вказане рішення ДПС України не було передано директору ТОВ «Ретто, ЛТД», що об`єктивно унеможливило своєчасне звернення до суду із відповідним адміністративним позовом.
Дослідивши матеріали справи та подані клопотання, суд дійшов наступного.
Стосовно клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення справи до судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
У даному випадку предмет позову, правова природа та зміст спірних правовідносин, обставини спору (котрі мають виключно документальну фіксацію) не створюють потреби у проведенні усного слухання справи.
Крім того, вирішення зазначених відповідачем у поданому клопотанні питань здійснюється судом під час розгляду справи та сторони не позбавлені можливості заявляти відповідні клопотання під час розгляду справи.
З огляду на те, що дана справа належить до категорії справ з незначною складністю, розгляд справи не становить значний суспільний інтерес, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення справи до судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.
Стосовно клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Так, положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. (частина третя статті 122 КАС України).
Положеннями частини четвертої статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).
26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 Податкового кодексу України.
Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі №500/2276/24 у пункті 17 виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).
Отже, за сформованою судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення із використанням процедури досудового вирішення спору становить один місяць і обчислюється з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Відповідно до підпункту 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Отже, для правильного обчислення строку звернення до суду необхідно коректно визначити дату, з якої потрібно розпочинати відлік зазначеного строку. Положення пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 цієї статті пов`язують початок строку оскарження податкового повідомлення-рішення, у випадку застосування процедури адміністративного оскарження, з днем отримання платником податків рішення за результатами розгляду скарги.
Відповідно, за такого правового регулювання позивач має право на оскарження податкового повідомлення-рішення у місячний строк, який розпочинається на наступний день після отримання рішення за результатами процедури адміністративного оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 березня 2026 року у справі № 120/12990/25.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Предметом позову у даній справі є податкові повідомлення-рішення від 30.10.2024 року.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, спірні податкові повідомлення - рішення згідно поштового повідомлення вручено 07.11.2024 року уповноваженому представнику ТОВ «Ретто, ЛТД» - Пихтіній Наталії Володимирівні, за довіреністю на отримання від імені товариства поштової кореспонденції та листів, строк дії якої був визначений з 02 вересня 2024 року до 31 грудня 2024 року.
Відповідна довіреність підтверджує наявність у зазначеної особи повноважень на отримання офіційної кореспонденції, що надходила на адресу товариства.
Позивач не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, скориставшись процедурою адміністративного оскарження, звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.
Згідно рішення Державної податкової служби України про розгляд скарги від 15.01.2025 року №1165/6/99-00-06-03-02-06, спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Згідно поштового повідомлення рішення Державної податкової служби України про розгляд скарги від 15.01.2025 №1165/6/99-00-06-03-02-06 вручено 20.01.2025 року - ОСОБА_1 .
Разом із тим, наказом директора ТОВ «Ретто, ЛТД» № 12 від 29.11.2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера 29 листопада 2024 року за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України.
Отже, починаючи з 29.11.2024 року ОСОБА_1 припинила перебувати у трудових відносинах із товариством, не була його працівником та не здійснювала жодних функцій, пов`язаних із забезпеченням діяльності підприємства.
Тобто, на момент отримання зазначеного рішення ОСОБА_1 вже майже два місяці не перебувала у трудових відносинах із ТОВ «Ретто, ЛТД» та фактично не здійснювала жодних повноважень щодо представництва інтересів Товариства або організації його господарської діяльності.
Підсумовуючи вищевикладене, суд висновує, що позивач реалізував передбачене статтею 56 Податкового кодексу України право на адміністративне оскарження спірних податкових повідомлень-рішень та обґрунтовано очікував отримання рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду поданої скарги.
Водночас, доказів отримання рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду поданої скарги уповноваженим представником товариства матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що директор ТОВ «Ретто, ЛТД» не отримував рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду адміністративної скарги, у зв`язку із чим був об`єктивно позбавлений можливості дізнатися про завершення процедури адміністративного оскарження та, відповідно, про початок перебігу процесуального строку на звернення до суду.
Як зазначає позивач, лише після закриття ухвалою Господарського суду Харківської області від 18 лютого 2026 року провадження у справі № 922/1675/24 про банкрутство ТОВ «Ретто, ЛТД» директору товариства стало відомо про існування рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду адміністративної скарги.
В свою чергу, рішення Державної податкової служби України фактично отримане особою, яка вже не була працівником позивача та не повідомила керівництво товариства про його надходження.
З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що рішення Державної податкової служби України про розгляд скарги від 15.01.2025 року №1165/6/99-00-06-03-02-06 вважається належним чином врученими платнику 20.01.2025 року, суд вважає необґрунтованими та відхиляє їх, оскільки вказане рішення Державної податкової служби України вручено неуповноваженій на це особі і не передано директору ТОВ «Ретто, ЛТД», що об`єктивно унеможливило своєчасне звернення до суду із відповідним адміністративним позовом.
Отже, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд відмовляє.
Разом із тим, вирішуючи подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов наступного.
Частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи подані позивачем обґрунтування, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 12, 121, 122, 72-80, 243, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення справи до судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи - відмовити.
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ретто, ЛТД» строк на звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Марина Лук`яненко