Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
УХВАЛА
з питання забезпечення адміністративного позову
"15" липня 2026 р. Справа № 520/20344/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Марина Лук`яненко, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ-2012" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправним та скасування припису,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ-2012", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт від 09.06.2026 №005827;
2. стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2662,40 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 798,72 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ - 2012" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт від 09.06.2026 № 005827 шляхом:
- зупинення дії індивідуального акта - припису про усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт від 09.06.2026 № 005827, винесеного Управлінням державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, до набрання рішенням законної сили у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕЙЛ-2012» до Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт;
- заборони Управлінню державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті вчиняти певні дії, а саме: розглядати справу про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт у зв`язку з невиконанням припису про усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт від 09.06.2026 № 005827 до набрання рішенням законної сили у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕЙЛ-2012» до Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.
В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову зазначено, що спірний припис залишається чинним та породжує для відповідача правові підстави для подальшого здійснення контрольних заходів. Тобто, невиконання припису у встановлений термін надає відповідачу повноваження прийняти рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу, а також для вчинення інших дій, спрямованих на притягнення позивача до відповідальності з урахуванням наступного. При цьому, станом на момент звернення позивача до суду із заявою про забезпечення позову строк, встановлений для виконання припису, вже закінчився, тоді як подання адміністративного позову не зупиняє його дії. З урахуванням таких обставин, позивач вважає, що відповідач уже набув правових підстав для розгляду питання щодо притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності за невиконання спірного припису, незважаючи на те, що його законність ще не перевірена судом. Отже, враховуючи відсутність законодавчо встановленого механізму зупинення дії припису на час судового розгляду, позивач вважає, що існує реальна ймовірність того, що до ухвалення судом рішення у даній справі відповідач завершить розгляд матеріалів перевірки та винесе постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу саме на підставі спірного припису. Саме тому з огляду на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного припису та безпосередній зв`язок між його дією і можливістю подальшого застосування до позивача заходів адміністративно-господарського впливу, існують достатні правові підстави для застосування наступних заходів забезпечення позову. Отже, на думку позивача, зупинення дії припису про усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт від 09.06.2026 № 005827 та заборона відповідачу розглядати справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що ґрунтується на зазначеному Приписі, є необхідними, взаємопов`язаними та пропорційними заходами забезпечення позову, які безпосередньо відповідають предмету заявлених позовних вимог та забезпечують ефективний судовий захист прав Позивача до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів ч.4, 5, 6 ст.154 КАС України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Для забезпечення позову суд на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників має переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Отже, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.
Відтак, суд у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З аналізу наведених норм слідує, що законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав.
Тобто необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Крім того, у питаннях забезпечення позову суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших суб`єктів, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог заяви про забезпечення позову із заявленими позовним вимогам та обставинам справи.
Водночас ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
Відтак, твердження заявника, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття забезпечувальних заходів, сформульовані як можливість/ймовірність, яка ґрунтується тільки на припущеннях.
Суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.
Суд вказує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Доводи представника позивача покладені в обґрунтування заяви про забезпечення позову зводяться до того, що відповідачем можуть бути вжиті заходи щодо притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності, оскільки в оскаржуваному приписі встановлена дата на усунення порушень, а саме 09.07.2026 року.
Проте, достатніх та достовірних доказів відповідно до приписів статей 73, 76 КАС України на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, позивачем суду не надано.
З огляду на викладені обставини станом на день постановлення цієї ухвали у суду відсутні підстави для висновку про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, як і неможливість відновлення таких прав в майбутньому. Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
За таких підстав та враховуючи, що представником заявника не доведено існування обставин, вказаних у частині другій статті 150 КАС, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 156, 241-243, 256, 294, 295 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити.
Копії даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення (підписання).
Текст ухвали складено та підписано 15.07.2026 року.
Суддя Марина Лук`яненко