У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
13 липня 2026 року Справа № 580/6896/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся представник Гаврильченко Валентин Михайлович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації від 08.03.2022 року та направлення його для проходження служби;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 в особі командира військової частини НОМЕР_1 ухвалити рішення про звільнення рядового ОСОБА_1 від проходження військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 року позовну заяву - залишено без руху з підстав відсутності обґрунтованої заяви щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі вказівкою поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із вказаними вище позовними вимогами.
На виконання вимог ухвали від 01.07.2026 року позивач надіслав до суду заяву про поновлення строку, в якій вказав, що першою об`єктивною перешкодою стала повна правова дезорієнтація позивача, викликана діями ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після мобілізації 08.03.2022 року позивачу не було видано належних військово-облікових документів через їх втрату самими посадовими особами ТЦК. Наприкінці травня 2022 року посадовці відповідача-1 усно повідомили ОСОБА_1 , що його виключено з облікових списків, і наказали повернутися додому. Перебуваючи без документів і діючи на підставі офіційних вказівок військового органу, позивач об`єктивно вважав свій призов анульованим, що виключало можливість звернення до суду у той період. Другою непереборною обставиною виступило екстрене відправлення позивача після його прибуття до в/ч НОМЕР_1 у грудні 2022 року безпосередньо в зону ведення активних бойових дій у Донецьку область у розпорядження НОМЕР_2 окремої механізованої бригади. Перебування військовослужбовця на лінії фронту без зв`язку та можливості отримати професійну юридичну допомогу визнається Верховною Палатою Верховного Суду безумовною поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Третім чинником став критичний стан здоров`я позивача, підтверджений численними медичними документами. З грудня 2022 року по червень 2023 року ОСОБА_1 страждав від тяжких патологій (розрив діафрагми, хвороби печінки, хребта), неодноразово госпіталізувався бригадами швидкої допомоги та пройшов чотири виснажливі процедури ВЛК. Крім того, командування військової частини НОМЕР_1 застосовувало до позивача психологічне насильство, повністю позбавляло його можливості захищати свої права у судовому порядку. Четвертим безперервним фактором стало кримінальне переслідування з боку органів ДБР за обвинуваченням у самовільному залишенні частини з 14 червня 2023 року, що призвело до офіційного призупинення його військової служби з 22 серпня 2023 року за наказом № 240 та вилучення його зі списків особового складу. Перебування під тривалим слідством, участь у судових засіданнях кримінального процесу, а з 26 серпня 2025 року - засудження до 5 років позбавлення волі та безпосереднє перебування в місцях ізоляції повністю паралізували фізичну здатність позивача самостійно звернутися до адміністративного суду. Особливу роль у цій справі відіграє докорінна зміна судової практики. Лише 01 квітня 2026 року Верховний Суд остаточно визначив мобілізацію як публічну службу із місячним строком оскарження наказів, тоді як раніше діюча судова практика орієнтувала позивачів на загальний шестимісячний строк. Відповідно до позиції Верховного Суду від 05 січня 2026 року, така зміна правозастосовних підходів є легітимною підставою для поновлення строків звернення судом першої інстанції.
На підтвердження викладених фактів представник позивача долучив до заяви про поновлення строку копію вироку Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26.08.2025 року у справі № 711/4687/24, який має преюдиційне значення і містить офіційно встановлені судом обставини щодо стану здоров`я, незаконних дій військових частин та тримання позивача під слідством і вартою.
Розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку, суд зазначає наступне.
Приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є оскарження наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації від 08.03.2022 року та направлення його для проходження служби.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом спір у даній справі є публічно-правовим спором з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення. За наведених обставин, до спірних правовідносин має бути застосовано місячний строк звернення до суду, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Водночас, призов позивача на військову службу відбувся 08.03.2022.
Зазначене свідчить про те, що позивач знав про порушення своїх прав ще 08.03.2022, тобто на момент його призову на військову службу та прийняття спірного наказу.
Отже останній день строку звернення до суду з позовом - 08.04.2022.
Разом з тим, представник позивача у заяві про поновлення строку обгрунтував причини пропуску строку звернення до суду до 22 серпня 2023 року, адже саме у цей період, за наказом № 240 від 22.08.2023 позивача виключили зі списків особового складу.
В подальшому, починаючи з дня виключення позивача із списків особового складу, позивач мав можливість захистити свої права та звернутися до суду.
Крім того, посилання представника позивача щодо перебування під тривалим слідством, участь у судових засіданнях кримінального процесу, а з 26 серпня 2025 року - засудження до 5 років позбавлення волі та безпосереднє перебування в місцях ізоляції повністю паралізували фізичну здатність позивача самостійно звернутися до адміністративного суду, суд не приймає до уваги, оскільки як вбачається з вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси, позивач під вартою не перебував. Крім того, при розгляді кримінального провадження №6202310[телефон приховано] у позивача був захисник і позивач не був позбавлений можливості отримати правову допомогу та звернутися з даним позовом до суду. Більш того, вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси, набрав законної сили лише 26.05.2026 і до цього часу, позивач не був обмежений у своєму праві звернення з позовом до суду.
Навіть з врахуванням позиції позивача щодо неможливості звернутися до суду, оскільки розгляд кримінального провадження паралізували фізичну здатність позивача самостійно звернутися до адміністративного суду, позивач звернувся до суду з пропуском місячного строку.
Представник позивача у заяві про поновлення строку також посилається на зміну судової практики, оскільки лише 01 квітня 2026 року Верховний Суд остаточно визначив мобілізацію як публічну службу із місячним строком оскарження наказів, тоді як раніше діюча судова практика орієнтувала позивачів на загальний шестимісячний строк. Відповідно до позиції Верховного Суду від 05 січня 2026 року, така зміна правозастосовних підходів є легітимною підставою для поновлення строків звернення судом першої інстанції.
Суд не приймає таке твердження, оскільки строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, визначений ч.5 ст. 122 КАС України, а висновки Верховного суду щодо її застосування не змінюють строк звернення до суду у місячний строк.
Навіть, якщо прийняти до уваги посилання представника позивача на загальний шестимісячний строк звернення до суду, то у даному випадку позивачем пропущений і такий строк звернення до суду.
Оцінивши надані представником позивача аргументи та докази, суд приходить до висновку, що доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Неоднаковий підхід до обчислення процесуального строку звернення до суду для осіб, які звертаюся в один проміжок часу з аналогічним предметом спору до того ж відповідача, свідчитиме про дискримінаційний та упереджений розгляд справи, що в умовах справедливого судочинства не допустиме.
Так, ст.24 Конституції України встановлює, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Крім того відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Частина 3 ст.3 КАС України приписує, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. То ж для звернення позивача до суду застосовується чинний на момент подання позовної заяви закон щодо обчислення строків.
Позивач не вказав жодного аргументу щодо поважності причин пропущеного строку на звернення до суду. Оскільки викладені у Заяві доводи позивача не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.
Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ