У Х В А Л А
15.07.2026 Справа №607/12722/26 Провадження №2/607/5888/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
-головуючого судді Сташків Н.М.,
-за участі секретаря судового засідання Войтків С.М.,
-у присутності:
представника позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 06.06.2026 через електронний кабінет подала позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, яка надійшла до суду 09.06.2026.
Ухвалою судді від 11.06.2026 зазначену позовну заяву залишено без руху, а 18.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 14.07.2026 об 11 год 05 хв.
25.06.2026 відповідач подав через електронний кабінет клопотання про зупинення розгляду справи, яке просив розглянути в його відсутності, але у випадку залучення до участі у справі представника - з участю представника. Клопотання обгрунтоване тим, що він, ОСОБА_2 , є військовослужбовцем ЗСУ та проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , внаслідок чого об`єктивно позбавлений можливості брати особисту участь у судових засіданнях та реалізовувати свої процесуальні права.
26.06.2026 представник позивачки подав через електронний кабінет заперечення на вказане клопотання, суть якого зводиться до того, що відповідач не надав належних доказів про те, що військова частина НОМЕР_1 , в якій проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан чи залучена до ведення бойових дій. Відповідачем не доведено об`єктивну неможливість участі у справі, він має змогу брати участь у ній через підсистему «Електронний суд».
02.07.2026 представник відповідача ОСОБА_4 подав через електронний кабінет клопотання про зупинення розгляду справи, яке просив розглянути у відсутності відповідача, але з участю представника. Клопотання обгрунтоване проходженням відповідача служби в ЗСУ, що унеможливлює його особисту участь у справі, що позбавляє його можливості належним чином реалізувати процесуальні права, в тому числі надати експериментальні зразки підпису, які є необхідними при вирішенні клопотання про призначення експертизи, надати пояснення, поставити додаткові питання експерту тощо.
Ухвалою суду від 07.07.2026 задоволено клопотання представника позивача адвоката Парубія І.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, судові засідання у даній справі постановлено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів адвоката.
08.07.2026 представник відповідача Яценко А.О. подав через електронний кабінет клопотання про відкладення підготовчого судового засідання. Однак у тексті цього клопотання зазначено, що відповідач та його представник підтримують клопотання про зупинення розгляду справи та просять його задовольнити.
Представник позивачки в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання про зупинення розгляду справи заперечив, посилаючись на мотиви, викладені в письмовому запереченні. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
Для постановлення ухвали за наслідками вирішення клопотання про зупинення провадження у справі згідно з вимогами ч. 4 ст. 259 ЦПК України оголошено перерву до 15.07.2026 до 14.00 год.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
12.11.2025 ВП ВС ухвалила постанову у справі № 754/947/22, у якій вирішувала питання:
- яким є належне тлумачення та застосування положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в частині формулювання «переведені на воєнний стан»;
- які докази є належними і достатніми для підтвердження статусу особи як військовослужбовця для цілей застосування згаданої норми про обов`язок суду зупинити провадження у справі;
- чи зобов`язаний військовослужбовець доводити, що він бере безпосередню участь у бойових діях;
- чи може суд врахувати прагнення самого військовослужбовця (який є однією зі сторін або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) продовжувати розгляд справи і не зупиняти провадження, чи все ж таки суд зобов`язаний у всіх випадках зупинити провадження у справі, навіть якщо військовослужбовець заперечує проти цього.
За наслідками розгляду ВП ВС виклала правову позицію, у якій зазначено, що за нинішньої редакції п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.
Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Таким чином, якщо військовослужбовець висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КЦС ВС від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23; КГС ВС від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22, а також КАС ВС від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24) щодо зупинення провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ.
За таких обстави суд вважає необгрунтованими заперечення представника позивачки з посиланням на попередню практику ВС, оскільки згідно з останньою за часом постановою ВП ВС основною обставиною, яку слід встановлювати під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, є наявність на це волі військовослужбовця як сторони у справі.
З приводу зауважень представника позивача щодо відсутності доказів про те, що військова частина НОМЕР_1 , в якій проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан чи залучена до ведення бойових дій, - у п. 81 вищевказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
Твердження представника позивачки про те, що відповідач має можливість брати участь у справі через підсистему «Електронний суд» не є обгрунтованими. Так, у п. п. 97, 98 вищевказаної постанови ВП ВС зазначено, що норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси. За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі.
За таких обставин суд, враховуючи насамперед позицію відповідача, який проходить службу в ЗСУ, щодо зупинення провадження у справі, вважає, що провадження у справі підлягає зупиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Провадження у справі згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України зупиняється до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
За вказаних обставин, керуючись ч. 4 ч. 1 ст. 251, ст. ст. 253, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики зупинити до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя Н. М. Сташків