Справа №676/4533/26
Номер провадження 2-а/676/91/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2026 року м. Кам`янець-Подільський
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Барабаш К.А.,
за участі секретаря судового засідання Расєвич Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільському адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № Р552393 від 28 травня 2026 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням вимог КУпАП щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, позивач вказує, що відповідачу стало відомо про вчинення ним адміністративного правопорушення 16 січня 2026 року, у зв`язку з чим тримісячний строк, встановлений частиною шостою статті 38 КУпАП, закінчився 16 квітня 2026 року. Незважаючи на це, спірну постанову винесено лише 28 травня 2026 року, тобто після закінчення строку накладення адміністративного стягнення. В зв`язку з цим позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №R552393 від 28.05.2026 р. по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
17.06.2026 року представник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 систему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . З метою уточнення облікових даних ОСОБА_1 за наявною в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» адресою його проживання було направлено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У визначені в повістці дату і час ОСОБА_1 не з`явився, про поважність причин неприбуття у встановленому законом порядку не повідомляв. Крім того, зазначив, що вчинене позивачем правопорушення є триваючим, а тому строк притягнення до адміністративної відповідальності повинен обчислюватися з дня його виявлення. На думку представника відповідача, днем виявлення правопорушення є дата подання позивачем в електронній формі через «РЕЗЕРВ+» заяви про визнання факту вчинення адміністративного правопорушення та надання згоди на розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Позивач в судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» надіслав заяву, в якій просить суд слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе розгляд справи провести без його участі, на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
28 травня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № R552393 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Оскаржувана постанова мотивована тим, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КУпАП у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, безсторонньо, пропорційно та своєчасно.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановлено цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом.
Як убачається з матеріалів справи, позивач не заперечує факту вчинення адміністративного правопорушення. Спір між сторонами виник щодо дотримання відповідачем строку притягнення до адміністративної відповідальності та визначення моменту виявлення такого правопорушення.
Позивач вважає, що днем виявлення правопорушення є 16 січня 2026 року, коли відповідачу стали відомі обставини порушення, у зв`язку із чим тримісячний строк, передбачений статтею 38 КУпАП, закінчився 16 квітня 2026 року.
Натомість відповідач зазначає, що правопорушення є триваючим, а днем його виявлення слід вважати 26 травня 2026 року - день подання позивачем заяви через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста відповідно до статті 279-9 КУпАП.
Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із такого.
За змістом ст. 279-9 КУпАП подання особою заяви про визнання факту вчинення адміністративного правопорушення та згоду на розгляд справи без її участі є процесуальною підставою для застосування особливого порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому зазначена норма не визначає момент виявлення адміністративного правопорушення та не змінює правил обчислення строків, установлених статтею 38 КУпАП.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст. 77 КАС України).
Згідно з ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Таким чином, строк накладення адміністративних стягнень за вчинення правопорушень, передбачених статтями 210 та 210-1 КУпАП, становить три місяці з дня його виявлення.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Як зазначив Верховний Суд, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, Верховний Суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний дню складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах №461/1393/16-а від 21 листопада 2019 року та №149/2498/17 від 28 лютого 2019 року.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачу було відомо про неявку позивача за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ще до винесення оскаржуваної постанови, а відтак саме з цього моменту уповноважений орган мав можливість встановити наявність ознак адміністративного правопорушення та реалізувати надані йому законом повноваження щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд доходить висновку, що подання позивачем заяви відповідно до статті 279-9 КУпАП не є юридичним фактом, який визначає початок перебігу строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, а лише свідчить про реалізацію особою свого процесуального права на розгляд справи у спрощеному порядку.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні постанови був зобов`язаний перевірити дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених статтею 38 КУпАП, оскільки їх закінчення відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП виключає можливість накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ч.9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше одного року з дня їх вчинення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент його розгляду строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Днем вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 210-1 КУпАП, є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити, а саме 16.01.2026 року.
Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, вчиненого позивачем, суд дійшов висновку, що в даному випадку неприбуття за викликом до ТЦК та СП є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру, а тому є вчиненим 16.01.2026 року.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах має місце притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП поза межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір у розмірі 665,60 гривень стягується за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2, 5, 72, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 7, 38, 245, 247, 254, 279-9 КУпАП,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R552393 ОСОБА_2 від 28 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя Барабаш К.А.