КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 755/820/26 Головуючий у І інстанції Галаган В.І.
Провадження №22-ц/824/10228/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
УХВАЛА
14 липня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О. (судді-доповідача), Борисової О.В., Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києвавід 09 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, 03 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 травня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме: для доплати судового збору в розмірі 908,40 грн.
11 травня 2026 року ухвалу Київського апеляційного суду від 11 травня 2026 року направлено на поштову адресу, зазначену апелянтом в апеляційній скарзі (том 1 а.с.73).
09 червня 2026 року поштовий конверт повернувся до Київського апеляційного суду без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (том 1 а.с.74).
18 червня 2026 року ухвалу Київського апеляційного суду від 11 травня 2026 року повторно направлено на поштову адресу, зазначену апелянтом в апеляційній скарзі (том 1 а.с.75).
Так, згідно відомостей сайту АТ «Укрпошта» лист (трек-номер R067206429337) повернувся відправнику «за закінченням терміну зберігання» (том 1 а.с.76-77).
Відповідно до ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Апеляційний суд дотримався вимог процесуального закону, двічі направивши ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху на адресу, зазначену ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, як єдиний засіб для комунікації з судом. Однак, апелянт за вказаною адресою не отримав, інших засобів зв`язку і апеляційній скарзі не зазначав. Про зміну адреси місця проживання, як і іншої адреси для листування, апелянтом суду не повідомлено.
Сам лише факт неотримання апелянтом поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй заяві. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 2-4159/12 (провадження № 61-4961св19).
Станом на 14 липня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги від скаржника не надходило.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про повернення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Відповідно до п.п. 2,6 ч.2 ст. 43, ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини зазначає, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо недоліки не усунуто у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Враховуючи вищевикладене, оскільки скаржником не усунуто недоліки за його апеляційною скаргою та те, що суд виконав вимоги щодо направлення ухвали на адресу повідомлену апелянтом, то слід зробити висновок, що апелянт не зацікавлений у вчиненні дій, передбачених діючим процесуальним законодавством, що тягне за собою зловживання процесуальними правами.
Апелянт не вчиняв жодних активних дій щодо отримання інформації про стан розгляду його апеляційної скарги та не надав інформації щодо наявності інших видів засобів зв`язку, що унеможливило додаткове повідомлення апелянта Київським апеляційним судом, що його апеляційну скаргу залишено без руху.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 357, 185 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді О.В. Борисова
С.А. Голуб