Справа № 135/444/25
Провадження № 2-о/135/4/26
У Х В А Л А
іменем України
15.07.2026 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: Кривешко І.В.,
присяжних: Зайцевої Л.В, Солдатенко А.О.
за участю секретаря судового засідання: Сяби А.В.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , заінтересована особа орган опіки та піклування Ладижинської міської ради про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Бодачевська Мирослава Володимирівна, звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, з викликом заінтересованих осіб: ОСОБА_2 та орган опіки та піклування Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області.
02.04.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 15.04.2025 призначено по справі судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», та зупинено провадження у справі на час її проведення.
18.03.2026 до Ладижинського міського суду Вінницької області через систему «Електронний суд» від представника заявника - адвоката Бодачевської М.В. надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 померла.
21.04.2026 року на адресу суду повернуто цивільну справу № 135/444/25 за запитом суду.
Ухвалою суду від 27.04.2026 року провадження у справі поновлено та призначено до судове засідання. Витребувано від Тростянецького відділу ДРАЦС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління МЮ України (вул. Соборна, 90, смт. Тростянець, Вінницька область, 24300) копію актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 .
11.05.2026 від органу опіки та піклування Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області від 05.05.2026 № 2.1-07/941 надійшло повідомлення, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували на обліку, як внутрішньо переміщені особи в управлінні праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради до 18.06.2025 року та знялися з обліку самостійно через портал «ДІЯ». Тому просить вирішити дане питання на власний розсуд суду відповідно до чинного законодавства та розглянути дану справу за відсутності представника органу.
У судове засідання призначені на 21.05.2026 та 18.06.2026 ні заявник, ні його представник не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, визначеному чинним законодавством, заяв та клопотань не надавали.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Судові повістки про виклик до суду у судові засідання були направлені до електронного кабінету представника позивачки, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч. 5 ст. 130 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 44 ЦПК України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суд зазначає, що у розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, насамперед, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Загальнообов`язкові процесуальні правила ст. 223 ЦПК України є своєрідною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач порушив його права, то такими діями він фактично вказує про небажання розгляду спору.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, слід зазначити, що з аналізу цих норм слідує, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №658/1141/18 наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі №756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі №569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі №522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі №522/22303/14-ц.
В даному випадку наявні усі підстави, передбачені ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду: сторона заявника належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи; неявка заявника у судове засідання є повторною; заявник не повідомив причини неявки; від заявника заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання слід залишити без розгляду.
Керуючись ч. 5 ст. 223 , п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , заінтересована особа орган опіки та піклування Ладижинської міської ради про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кривешко Ірина Володимирівна
Присяжні: Зайцева Любов Вікторівна
Солдатенко Анна Олександрівна