Справа № 127/22353/26
У Х В А Л А
14 липня 2026 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Перша Вінницька державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Першої Вінницької державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.06.20266 позов залишено без руху з наступних підстав.
Відповідно до п.4, 6 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Так, предметом пред`явленого позову є зняття арешту, накладеного в межах кримінального провадження.
При цьому, позивачем у позовній заяві зазначено в якості відповідача Першу вінницьку державну нотаріальну контору. Однак нотаріальна контора у даній категорії справ не може бути відповідачем, виходячи з наступного.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осібучасника нотаріальної дії. Нотаріус нестає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Таким чином, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією. Така позиція висловлена в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України від 04.07.2011року:« Нотаріус є відповідачем лише в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення».
Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за правилами КПК України 1960 та завершено у порядку, передбаченому КПК України 1960 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №372/2904/17-ц) або КПК України 2012 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників такого спору його потрібно розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Постанова № 5) від 03 червня 2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19), постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19).
Таким чином, позивачу слід уточнити склад учасників справи, зазначивши належного відповідача.
Позивачу надано строк - 5 днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків заяви.
07.07.2026 позивач подала позовну заяву в новій редакції, в якій зазначила в якості відповідача ОСОБА_2 , а Першу вінницьку державну нотаріальну контору в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
Водночас, суд звертає увагу на те, що позовна заява в новій редакції містить наступні недоліки.
Згідно з п.2 ч.3 ст.15 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вказаної вимоги в позовній заяві не вказано повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) відповідача, а зазначено лише її прізвище та ініціали.
Вказане унеможливлює належну ідентифікацію особи відповідача.
Крім цього, відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Не зазначення в позовній заяві повного імені (прізвища, імені та по батькові) відповідача не дозволить отримати достовірну інформацію про місцезнаходження відповідача.
Таким чином, позивачу слід вказати повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) відповідача.
Крім цього, згідно із ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.2, 4, 5 ст.95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення "Згідно з оригіналом" чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі №160/7887/18.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2018 у справі №904/8549/17, від 27 вересня 2021 року №5026/886/2012, незасвідчені копії документів визнаються недопустимими доказами.
Позивачем в порушення вказаних вимог до позовної заяви долучено незавірені у встановленому порядку копії додатків до позовної заяви.
Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Виходячи з наведеного вище, беручи до уваги, що позивач подав позовну заяву в новій редакції, тобто частково виконав умови ухвали суду, з огляду на явну заінтересованість позивача у розгляді її позову, суд, з метою дотримання права позивача на доступ до суду, вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 127, 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суддя
у х в а л и в:
Продовжити строк для усунення недоліків позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Перша вінницька державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна на 5 днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз`яснити, що в разі невиконання ухвали суду в установлений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя