Справа № 2-535/11
Провадження № 6/201/911/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2026 року місто Дніпро
Соборного районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Терновою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони стягувача його правонаступником, -
ВСТАНОВИВ:
До Соборного районного суду міста Дніпра 26 червня 2026 року надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони стягувача його правонаступником.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що в провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя перебувала справа №2-535/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/11-155/133 від 13 лютого 2008 року.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 10 березня 2011 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
28 серпня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра і Гарантія» було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №014/07-155/133 від 13 лютого 2008 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра і Гарантія».
Відповідно до протоколу №1706 від 25 липня 2024 року загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра і Гарантія» змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс».
Заявник і інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник заявника надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Таким чином, неявка сторін у відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду поставленого перед судом питання.
Ураховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснити розгляд справи без фіксування судового розгляду цивільної справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали поданої заяви, а також матеріали цивільної справи, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя перебувала справа №2-535/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/11-155/133 від 13 лютого 2008 року.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 10 березня 2011 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешканець у АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/11-155/061 від 02.04.2007 року в розмірі 803 912 грн. 63 коп., а також державне мито в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у розмірі 120 грн., а всього 805 732 грн. 63 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мешкає в АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/11-155/133 від 13.02.2008 року в розмірі 526 201 грн. 07 коп., а також державне мито в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у розмірі 120 грн, а всього 528 021 грн. 07 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/07-155/156 від 29.07.2008 року в розмірі 153 647грн. 85 коп. та за кредитним договором №014/07-155/157 від 29.07.2008 року в розмірі 352 586 грн. 15 коп., а також державне мито в розмірі 3400 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 240 грн, а всього 509 874 грн.
28 серпня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра і Гарантія» було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра і Гарантія».
Відповідно до протоколу №1706 від 25 липня 2024 року загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра і Гарантія» змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс».
Вирішуючи питання можливості заміни сторони стягувача за виконавчим документом, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Виходячи зі змісту норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва, на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Вимогами положень ч. 1 ст. 517 ЦПК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Основними засадами цивільного судочинства згідно з ч. 3 ст. 2 ЦПК України є змагальність та диспозитивність. Принцип змагальності полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). Принцип диспозитивності цивільного процесу полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.
Вказані норми кореспондуються зі статтею 81 ЦПК України, яка визначає обов`язок доказування і подання доказів. Згідно з вказаною нормою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 і 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зі змісту реєстру переуступлених прав за Договорами поруки до Договору про відступлення права (договором факторингу), Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра і Гарантія» було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №014/07-155/133 від 13 лютого 2008 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра і Гарантія», в свою чергу суд звертає увагу, що в загальнодоступному реєстрі судових рішень, суддею було знайдено вищезазначене рішення від 10 березня 2011 року, і в даному рішенні вирішувалось питання щодо стягнення заборгованості за договорами №014/11-155/133, №014/07-155/156, та №014/07-155/157, №014/11-155/061.
Тобто ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія», які в подальшому змінили назву на ТОВ «Він Фінанс», фактично не отримали права вимоги за договорами, що були предметом спору у рішенні по справі 2-535/11
Отже належних доказів того, що ТОВ «Він Фінанс» набуло права вимоги саме за за рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 10 березня 2011 року по справі 2-535/11, суду не надано.
Суд зазначає, що обов`язок подання вказаних доказів в даній категорії справ несе заінтересована особа, яка звертається до суду із відповідною заявою. ТОВ «Він Фінанс» відповідні докази не надало.
За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 353, 442 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони стягувача його правонаступником - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Демидова