Справа № 203/7503/26
Провадження № 2/0203/3302/2026
УХВАЛА
14 липня 2026 року у місті Дніпрі суддя Центрального районного суду міста Дніпра Ханієва Ф.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Встановив:
10.07.2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 року цивільну справу №203/7503/26, провадження №2/0203/3302/2026, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду - 14.07.2026 року.
Суд, вивчивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про необхідність передачі цивільної справи за територіальною підсудністю до іншого суду, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ЦПК України існує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Частиною 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим в установленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Водночас, згідно із ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом з метою визначення підсудності було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до відповіді №3025097 від 14.07.2026 року, з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіддю №3025121 від 14.07.2026 року, щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 .
Як зазначено, позивачем неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.
Таким чином, позов має пред`являтися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.
За правилами частини 9 статті 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Частинами 1, 3 статті 31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, що здійснюється на підставі ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції ( підсудності).
Таким чином, враховуючи, що фактичне місце проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , справа підлягає передачі на розгляд за територіальною підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Керуючись статтями 27, 28, частинами 1, 3 статті 31, статтями 258-260 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за територіальною підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Ф.М. Ханієва