ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13480/26
провадження № 2/753/12730/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" липня 2026 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, отриманих відповідачем за оформлення права власності на земельні ділянки,
У С Т А Н О В И В:
До Дарницького районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що позовна заява належить до виключної підсудності іншого суду з огляду на таке.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна.
Відповідно до висновку про застосування норми права щодо визначення підсудності позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.
Водночас, поняття позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч.1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.
Отже, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
У позові представник позивача - адвокат Племянніков Б.Д. зазначає, зокрема, що 23.05.2021 року, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з питанням щодо отримання земельних ділянок. Відповідачем було запропоновано земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_1 . За оформлення права власності в порядку встановленому законом Відповідач отримала від Позивача грошові кошти у розмірі 36 650 Доларів США. Відповідач взяла на себе обов`язок здійснити оформлення земельних ділянок та технічних документів на такі земельні ділянки, однак не виконала взяте на себе зобов`язання тому на підставі приписів ст.1212 ЦК України, у Відповідача перестали існувати підстави для зберігання у себе грошових коштів Позивача у розмірі 36 650 Доларів США, і такі кошти є безпідставно набуті і підлягають поверненню.
Отже позов виник із приводу нерухомого майна, а саме повернення грошових коштів за оформлення права власності на земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , земельні ділянки № 147-Д, 147-Є, 147-Ж. У цьому спорі нерухоме майно (земельні ділянки) не виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення, що не є обов`язковим, відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, яку суд враховує та застосовує до спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
З огляду на предмет позову, правила загальної підсудності застосуванню не підлягають, тому підстави для розгляду справи Дарницьким районним судом м. Києва відсутні.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Оскільки спір виник щодо повернення грошових коштів, отриманих відповідачем за оформлення права власності на земельні ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , земельні ділянки № 147-Д, 147-Є, 147-Ж, справа підлягає направленню за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.
Керуючись нормами ст. 30, 31, 32, 187, 260, ст. 261, ч. 1, 2 ст. 273, 353-355, 378 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Цивільну справу № 753/13480/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, отриманих відповідачем за оформлення права власності на земельні ділянки, - направити до Голосіївського районного суду міста Києва за підсудністю.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.М. Маркєлова