СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
16 липня 2026 року м. Харків Справа № 922/551/26
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Гребенюк Н.В.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (вх.№1535Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2026, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Ольшанченко В.І., дата складання повного рішення - 23.06.2026, у справі №922/551/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Люкс", м. Львів,
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків,
про стягнення 12 943 011, 93грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Люкс" заборгованість за договором поставки продукції №238-12/177-ВК від 05.07.2018 у сумі 6 882 978, 67грн, 1% річних за період з 12.11.2019 по 31.01.2026 у сумі 396 302, 66грн, інфляційні втрати за період з листопада 2019 року по січень 2026 року у сумі 5 663 730, 60грн та судовий збір у сумі 194 145, 18грн.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 22.06.2026, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 про стягнення з відповідача 1% річних за період з 12.11.2019 по 31.01.2026 в сумі 396 302, 66грн, інфляційних втрат за період з листопада 2019 року по січень 2026 року в сумі 5 663 730, 60грн. Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 194 145, 18грн, оскільки позов подавався позивачем через Електронний Суд, а суд першої інстанції не застосував пільгу 0, 8 при його подачі, тому неправомірно стягнув з відповідача 194 145, 18грн замість 155 316, 14грн. Перевірити правильність нарахування 1 % річних за період з 12.11.2019 по 31.01.2026 в сумі 396 302, 66грн та інфляційних втрат за період з листопада 2019 року по січень 2026 року в сумі 5 663 730, 60грн. Ухвалити нове рішення, яким позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Мета-Люкс" відмовити у стягненні з відповідача - Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" 1% річних за період з 12.11.2019 по 31.01.2026 в сумі 396 302, 66грн та інфляційних втрат за період з листопада 2019 року по січень 2026 року в сумі 5 663 730, 60грн. У разі неврахування пункту 7 прохальної частини апеляційної скарги про відмову у стягненні відсотків річних та інфляційних втрат: перевірити правильність їх розрахунку (нарахування) позивачем. З підстав, викладених в апеляційній скарзі, задовольнити клопотання відповідача (апелянта) про зменшення загального розміру стягнення 1% річних та інфляційних втрат на 99%. Судові витрати апелянт просить покласти на позивача.
У зв`язку із скрутним фінансовим становищем, апелянт просить відстрочити сплату судового збору до перегляду справи в апеляційному порядку.
Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк подання апеляційної скарги на рішення суду.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 6 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання апеляційної скарги судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відтак, ставка судового збору за подання апеляційної скарги становить 109 080, 60грн (6 060 033, 26грн (оспорювана сума) * 1, 5% * 150% * 0, 8 (коефіцієнт у зв`язку із поданням апеляційної скарги в підсистемі "Електронний суд")).
Однак, згідно матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Натомість, апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, посилаючись на скрутне фінансове становище, яке, за твердженням апелянта, є преюдиційним фактом, встановленим ухвалами Східного апеляційного господарського суду при прийнятті апеляційних скарг АТ "Укренергомашини" у справах №922/701/24, №922/130/26, №922/4575/25, де відповідачу за вказаних обставин було відстрочено в сплаті судового збору за подання апеляційних скарг.
Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
У постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ЄСПЛ, посилаючись на свою усталену практику (зокрема, рішення у справах "Голдер проти Сполученого Королівства" ([Golder v. the United Kingdom], від 21.02.1975, пункт 36, Серія А № 18, "Пономаренко проти України" [Ponomarenko v. Ukraine], заява №13156/02, пункт 36, від 14.06.2007, "Мацюк проти України" [Matsyuk v. Ukraine], заява №1751/03, пункт 28, від 10.12.2009 та "Кузьменко проти України" [Kuzmenko v. Ukraine, заява № 49526/07, пункт 25, від 09.03.2017), наголошував, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід`ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції і це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана, з урахуванням чого виснувала, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Разом з цим, в силу положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України заявник в обґрунтування обставин скрутного фінансового стану, який перешкоджає сплаті судового збору на час подання апеляційної скарги, має надати докази наявності відповідних обставин. Тобто, обов`язок довести скрутне матеріальне становище покладено саме на особу, яка порушує питання про відстрочення сплати судового збору.
У даному випадку апелянт не надає суду взагалі жодних доказів на підтвердження доводів щодо його скрутного фінансового стану, що перешкоджає сплаті судового збору на час подання апеляційної скарги.
Щодо доводів апелянта, що його скрутне фінансове становище є преюдиційним фактом, встановленим ухвалами Східного апеляційного господарського суду при прийнятті апеляційних скарг АТ "Укренергомашини" у справах №922/701/24, №922/130/26, №922/4575/25, суд зазначає наступне.
Як вбачається із ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 у справі №922/701/24, якою було відстрочено АТ "Укренергомашини" сплату судового збору до ухвалення рішення та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою останнього, апелянтом на підтвердження доводів скрутного фінансового становища станом на дату подання апеляційної скарги було надано довідку про фінансово-економічний стан Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини".
У справі №922/130/26 на підтвердження скрутного фінансового стану, який не дозволяє сплатити судовий збір на час подання апеляційної скарги, відповідачем було надано довідку №27-625 про фінансово-господарський стан від 01.12.2023, проте, апеляційний господарський суд не визнав її належним доказом на підтвердження обставин скрутного фінансового стану відповідача, який не дозволяє йому сплатити судовий збір на час подання апеляційної скарги, оскільки окрім того, що наведені в ньому відомості не підтверджені жодними документами, вони стосуються періоду, що мав місце у 2022-2023 роках, тоді як апеляційну скаргу подано 21.04.2026, і відмовив відповідачу у задоволенні вказаного клопотання.
У справі №922/4575/25 відповідач надав довідку про фінансово-економічний стан товариства. Судова колегія, з огляду на загальновідомі обставини воєнних дій, значну збитковість та що підприємство перебуває поряд ведення бойових дій, визнала такі обставини винятковими та такими, що свідчать про скрутний фінансовий стан скаржника на момент подання апеляційної скарги (квітень 2026 року).
Отже, скрутне фінансове становище апелянта не є преюдиційним фактом, встановленим ухвалами Східного апеляційного господарського суду при прийнятті апеляційних скарг АТ "Укренергомашини" у справах №922/701/24, №922/130/26, №922/4575/25, у спірних правовідносинах, оскільки апелянт має надати суду докази щодо його скрутного фінансового стану, що перешкоджає сплаті судового збору, саме на час подання апеляційної скарги - липень 2026 року.
Однак, звертаючись з апеляційною скаргою у справі №922/551/26, відповідач не надав доказів його реального фінансового становища та неможливості сплати судового збору на час подання апеляційної скарги.
До того ж, відповідач взагалі не навів обґрунтування того, що на час ухвалення судом апеляційної інстанції рішення за результатами апеляційного перегляду його майновий стан дозволить сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
При цьому, ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, №28249/95, § 60).
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.06.2026, отже, строк на його оскарження спливає 13.07.2026. Апелянт звернувся з апеляційною скаргою 13.07.2026, тобто, у встановлений законом строк.
Відтак, суд відхиляє клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, оскільки апелянтом такий строк не пропущено.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач доходить висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Відтак, з огляду на те, що апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку і розмірі, а у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору судом відмовлено, зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, апелянт має надати суду:
- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку і розмірі - 109 080, 60грн (за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті Східного апеляційного господарського суду).
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 256, 258-260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 у справі №922/551/26 залишити без руху.
2. Апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Східного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.
3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Н.В. Гребенюк