Справа № 127/19205/26
У Х В А Л А
16 липня 2026 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В., присяжних Білика М.С., Ковіна В.В., розглянувши заяву представника заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвоката Маліцького Миколи Володимировича про відвід судді Медяної Юлії Валеріївни від розгляду цивільної справи №127/19205/26 за поданням Виконавчого комітету Вінницької міської ради в інтересах недієздатного ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про можливість призначення опікуном,
в с т а н о в и в:
В провадженні суду знаходиться зазначена цивільна справа.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвокат Маліцький М.В. подав заяву про відвід судді Медяної Ю.В. від розгляду даної справи.
Заява мотивована тим, що у представника заінтересованої виникли сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, оскільки її діями порушуються права третьої особи, яка не є учасником справи. Представник заінтересованої особи обгрунтовує це посиланням на ст.13, 42, 175, 264 ЦПК України. На думку адвоката Маліцького М.В., витребування ухвалою судді копії медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 є порушенням вказаних норм та спрямоване на затягування розгляду справи. Ще підставою для відводу зазначено відсутність робочого місця адвоката в залі судового засідання.
Відповідно до ч. ч. 8, 11 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У відповідності до вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, суд здійснює розгляд заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши заяву про відвід судді Медяної Ю.В., суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Проте, при розгляді справи №127/41012/25 жодної з перелічених у ч.1 ст.36 ЦПК України обставин судом не встановлено.
Відповідно до частини 4. ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Посилання адвоката Маліцького М.В. на начебто порушення суддею ст.13, 42, 175, 264 ЦПК України суд відхиляє з огляду на наступне.
У статті 13 ЦПК України, зазначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч.1, п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Стаття 264 ЦПК України містить положення про питання, які виріщує суд під час ухвалення рішення суду.
Посилання адвоката Маліцького М.В. на вказані норми в даному випадку не може слугувати підставою для відводу судді від розгляду даної справи.
Частиною 2, 7 ст.19 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загльного або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Частиною 1 ст. 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
В даному випадку справа розглядається саме в порядку окремого провадження, оскільки предметом розгляду є призначення опікуна недієздатній особі за поданням органу опіки та піклування.
Також суд звернутає увагу адвоката на те, що в окремому провадженні не беруть участь треті особи, оскільки відповідно до ч.4 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Посилання адвоката Маліцького М.В. на норми, які регулюють розгляд справи в порядку позовного провадження в даному випадкує безпідставними та нерелевантними.
Щодо твердження про нібито неправомірність витребування доказів, суд зазначає наступне.
Частинами 1, 2 ст.294 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Відповідно до ч.2 ст. 13 ЦПК України (на яку в своїй заяві про відвід адвокат Маліцький М.В. свідомо не посилається), збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В даній справі вирішується питання про призначення опікуна недієздатній особі, а тому суд, з метою захисту прав недієздатного ОСОБА_1 та для повного і всебічного з`ясування обставин справи, а саме для встановлення кола осіб, які можуть бути призначені опікуном та з`ясування, хто з даних осіб буде краще реалізовувати обов`язки опікуна, вирішив витребувати копію медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , яка є дружиною недієздатного ОСОБА_1 .
Таким чином, твердження адвоката Маліцького М.В. є необгрунтованими, а його заперечення щодо правомірності витребування вказаного доказу містять ознаки його незацікавленості в повному та всебічному розгляді справи та в ухваленні справедливого і обгрунтованого рішення у справі.
Твердження про відсутність робочого місця адвоката в залі судового засідання як ознаки упередженості судді Медяної Ю.В. є явно надуманим та таким, що спрямовано на здобуття будь-яких підстав для відводу судді.
Судді Вінницького міського суду Вінницької області не зобов`язані облаштовувати зали судових засідань, оскільки організація технічного оснащення приміщень Вінницького міського суду Вінницької області, відповідно до п.9 ч. 4 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 10.05.2023 № 229, є завданням саме Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення з підстав зазначених у ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки заявником не було надано суду жодних доказів, які б вказували на існування підстав для відводу судді Медяної Ю.В., передбачених частиною 1 ст. 36 ЦПК України.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, оскільки представником заявника не було надано суду жодних доказів, які б вказували на існування підстав для відводу судді Медяної Ю.В., передбачених частиною 1 ст. 36 ЦПК України.
Проте, суд вважає, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості у демократичному суспільстві.
Аналогічну позицію висловлює і Європейський суд з прав людини, у справі" Ветштайн проти Швейцарії" (Wettsteinv. Switzerland).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до «Бангалорських принципів поведінки судді», що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, допускається відвід судді у тому випадку, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
З метою забезпечення права особи на розгляд справи поза будь-яким сумнівом щодо об`єктивності та неупередженості складу суду, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної заяви, аби не викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості суду у прийнятому рішенні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 13, 36, 40, 260 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Задовольнити заяву представника заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвоката Маліцького Миколи Володимировича про відвід судді Медяної Юлії Валеріївни від розгляду цивільної справи №127/19205/26 за поданням Виконавчого комітету Вінницької міської ради в інтересах недієздатного ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про можливість призначення опікуном.
Справу передати в канцелярію суду для визначення іншого судді в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Присяжні