УХВАЛА
16 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 924/521/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Старокостянтинівської міської ради
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 (у складі колегії суддів: Петухов М.Г. (головуючий), Гудак А.В., Мельник О.В.)
та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 (суддя Виноградова В.В.) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення
у справі №924/521/21
стягувач Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький
боржник Старокостянтинівська міська рада,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні стягувача - Міністерства оборони України,
про визнання недійсними рішень,
ВСТАНОВИВ:
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький (стягувач) звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою, в якій просив змінити спосіб та порядок виконання судових наказів Господарського суду Хмельницької області від 21.08.2023 у справі №924/521/21.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №924/521/21, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026, заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №924/521/21 задоволено.
30.06.2026 Старокостянтинівська міська рада через систему «Електронний суд» подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №924/521/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 924/521/21, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Питання права касаційного оскарження урегульовано статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до їх числа належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу.
Ухвали щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання (пункт 24 частини першої статті 255 ГПК України) до переліку таких ухвал не віднесено, а тому, відповідно, вони не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, для запобігання будь-яким зловживанням системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).
Наявність вичерпного переліку ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечити сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду», що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 924/521/21.
Керуючись статтями 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 924/521/21 за касаційною скаргою Старокостянтинівської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко