Ухвала № 138261964 у справі № 947/15392/21 від 16.07.2026

УХВАЛА

16 липня 2026 року

м. Київ

справа № 947/15392/21

провадження № 61-8909ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Ростомовим Грантом Артуровичем, на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2026 року за заявою про забезпечення позову у справі за позовом Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності та зобов`язання не чинити перешкоди у доступі до земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності та зобов`язання не чинити перешкоди у доступі до земельної ділянки.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2025 року заяву представника позивача - адвоката Самодурової Н. В., про забезпечення позову, задоволено.

Накладено арешт та заборонено державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату, будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вчиняти будь - які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права, обтяження речових прав, закриттям розділу, припиненням прав та обтяжень, заборонити будь-яке будівництво та користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:49:006:0001, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2347202951101), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Накладено арешт та заборонено державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату, будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вчиняти будь - які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права, обтяження речових прав, закриттям розділу, припиненням прав та обтяжень, заборонити будь-яке будівництво та користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:49:011:0012, площею 1,427 га, правокористувачем якого є Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», код ЄДРПОУ: 23207519, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3227941551101), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ростомов Г. А., задоволено частково.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2025 року в частині задоволення заяви представника позивача - адвоката Самодурової Н. В., про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату, будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вчиняти будь - які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права, обтяження речових прав, закриттям розділу, припиненням прав та обтяжень, заборонити будь-яке будівництво та користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:49:011:0012, площею 1,427 га, правокористувачем якого є Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», код ЄДРПОУ: 23207519, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3227941551101), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі - скасовано та постановлено у справі нове судове рішення про відмову у задоволені заяви в частині зазначених вимог.

В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.

У липні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Ростомовим Г. А., на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2026 року, в якій заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині накладеного арешту та заборони державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату, будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та вчиняти будь - які реєстраційні дії. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у вжитті заходів забезпечення позову, у іншій частині постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2026 року залишити без змін.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, оскільки ОСОБА_1 не є боржником, ніяких деліктних зобов`язань він не має, придбав земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1000 га за договором купівлі - продажу від 11 травня 2021 року. Право на вказану земельну ділянку минулий власник ОСОБА_2 «відстояв у Малиновському районному суді міста Одеси у справі № 2 7184/06 за рішенням від 27 вересня 2006 року».

Зазначає, що сам факт подачі позовної заяви не може бути автоматичною підставою для забезпечення позову шляхом накладення арештів на приватну власність. Вказує також, що припущення щодо того, що невжиття заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, має обов`язково супроводжуватися обґрунтуванням необхідності вжиття таких заходів, натомість не може вважатися обґрунтуванням застосована апеляційним судом у справі презумпція можливості розпоряджатися своїм майном ОСОБА_3 , адже таке обґрунтування звільняє заявника від тягаря доведення необхідності вжиття таких заходів.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Вивчивши касаційну скаргу, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судами встановлено, що у червні 2021 року Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності та зобов`язання не чинити перешкоди у доступі до земельної ділянки.

31 жовтня 2025 року представник позивача - адвокат Самодурова Н. В., звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

На момент постановлення ухвали про забезпечення позову предметом позову у справі є визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:49:006:0001, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, припинення права власності відповідача та зобов`язання не чинити перешкоди у доступі до земельної ділянки.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник просив застосувати заходи забезпечення позову щодо двох земельних ділянок а саме: з кадастровим номером [номер приховано]:49:006:0001, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , та з кадастровим номером [номер приховано]:49:011:0012, площею 1,427 га, правокористувачем якого є Громадська організація «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів».

Скасовуючи в частині ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів існування реальної загрози відчуження земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:49:011:0012, зокрема заявником не обґрунтовано необхідності застосування заходів забезпечення позову саме щодо вказаної земельної ділянки та не доведено, що такі заходи є співмірними із заявленими позовними вимогами та спрямовані на забезпечення їх ефективного захисту.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції правомірно вказав, що такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно є співмірним, оскільки між сторонами існує реальний спір щодо належності прав на вказаний об`єкт нерухомого майна.

Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до зміни правового статусу земельної ділянки, що у разі задоволення позову істотно ускладнить ефективний захист прав позивача та виконання судового рішення.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом залежно від конкретного випадку.

Під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 201/9686/23 (провадження № 61-18173св23).

З огляду на викладене, суд зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, адже заходи забезпечення позову спрямовані на попередження недобросовісної поведінки власника майна під час розгляду судового спору, недопущення з його боку дій, які можуть ускладнити у майбутньому виконання ймовірного судового рішення.

Крім того, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Обраний позивачем спосіб забезпечення позову не позбавляє заявника права володіння та користування майном, а лише тимчасово обмежує його право розпорядження вказаним майном до часу ухвалення судом рішення у вказаній справі, що є співмірним.

Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання апеляційним судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, додаткового правового аналізу не потребують та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст оскаржуваного судового рішення та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Ростомовим Грантом Артуровичем, на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2026 року за заявою про забезпечення позову у справі за позовом Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності та зобов`язання не чинити перешкоди у доступі до земельної ділянки відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник