УХВАЛА
15 липня 2026 року
м. Київ
справа № 757/25811/26-ц
провадження № 61-238вп25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва, держави Україна в особі Державної казначейської служби України
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва
з указаним позовом, у якому просив:
- стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України
на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 1 000 098,00 грн, з яких: 98,00 грн матеріальної шкоди та 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди;
- відшкодувати матеріальну та моральну шкоду завдану у результаті незаконних
дій Печерського районного суду м. Києва шляхом постановлення незаконної ухвали від 01 листопада 2021 року у справі № 757/53769/21-к та порушення строків направлення даної ухвали на його адресу, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації.
Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 18 травня 2026 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва, держави Україна в особі Державної казначейської служби України
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди направив до Верховного Суду для визначення підсудності справи у порядку статті 26 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом,
який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до частини першої статті 26 ЦПК України підсудність справи,
у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
Згідно з частиною шостою статті 31 ЦПК України справа, у якій однією зі сторін
є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п`яти днів із дня надходження позовної заяви передається
на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Верховний Суд зазначає, що за змістом частини першої статті 26 ЦПК України підсудність справи, в якій однією із сторін є суд першої інстанції визначається ухвалою суду вищої інстанції - судом апеляційної інстанції.
Отже, відсутні підстави для визначення Верховним Судом підсудності справи суду першої інстанції, оскільки Верховний Суд є судом вищої інстанції щодо суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, відсутні підстави для визначення Верховним Судом підсудності справи суду першої інстанції.
Також суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що матеріали справи
для визначення підсудності передаються на підставі розпорядження голови суду, що визначено частиною шостою статті 31 ЦПК України.
Керуючись статтею 26 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у визначенні підсудності справи № 757/25811/26-ц за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди Голосіївському районному суду міста Києва.
Матеріали цивільної справи № 757/25811/26-ц повернути до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко