ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"16" липня 2026 р. справа № 300/4520/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Коломийська виправна колонія" № 41 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В:
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи "Коломийська виправна колонія" № 41, за змістом якого просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Коломийська виправна колонія № 41» від 16.06.2026 про накладення дисциплінарного стягнення на засудженого ОСОБА_1 .
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Коломийська виправна колонія" № 41 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09.07.2026 від представника позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 09.07.2026 по 11.07.2026 перебував на навчанні з метою підвищення кваліфікації та 15.07.2025 у відпустці, у зв`язку з чим, строк розгляду зазначеного вище клопотання продовжено.
Вирішуючи клопотання, суд враховує наступне.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до статей 1 та 2 Закону № 3674-VI, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За приписами статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Окрім того, пунктом 17 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Пунктом 13-1 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань.
Частина дев`ята статті 539 КПК України визначає, що розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Так, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Коломийська виправна колонія № 41».
Предметом цього спору є оскарження рішення адміністрації установи виконання покарань про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Догана є заходом стягнення, який застосовується до особи під час відбування покарання у виді позбавлення волі. Отже, оскаржуване рішення прийняте адміністрацією установи виконання покарань у межах виконання вироку стосовно позивача.
За таких обставин заявлений спір належить до питань, передбачених пунктом 13-1 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, а його розгляд відповідно до частини дев`ятої статті 539 цього Кодексу здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, суд вказує на те, що з урахуванням місця перебування позивача, його статусу засудженого до довічного позбавлення волі та характеру запитуваних доказів, відомості щодо залучення позивача до оплачуваної праці в установі виконання покарань, нарахованого йому заробітку, стану та руху коштів на його особовому рахунку об`єктивно можуть перебувати у розпорядженні відповідача - Державної установи «Коломийська виправна колонія № 41».
Верховний Суд у постанові від 19.06.2025 у справі № 128/1405/24 зазначив, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного та чітко визначеного переліку документів, які можуть підтверджувати майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює спроможність особи сплатити судовий збір на підставі поданих доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. При цьому суд має оцінювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів та можливість розпорядження ними без істотного погіршення її фінансового становища.
У цій же постанові Верховний Суд звернув увагу, що повернення скарги без належного дослідження реальної спроможності особи сплатити судовий збір та без зазначення мотивів достатності або недостатності доказів, поданих на підтвердження незадовільного майнового стану, може свідчити про позбавлення особи доступу до правосуддя.
У постанові від 27.11.2025 у справі № 706/1003/24 Верховний Суд зазначив, що вирішення питання про звільнення особи від сплати судового збору є дискреційним повноваженням суду, яке реалізується на підставі оцінки доказів, наданих особою, яка порушує таке питання. Водночас свобода розсуду суду під час вирішення питання про звільнення особи від сплати судового збору не є необмеженою, а майновий стан сторони є оціночним і залежить від доказів, якими він обґрунтовується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22 сформулювала висновок про те, що якщо після залишення заяви або скарги без руху особа звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, суд має розглянути таке клопотання по суті. У разі залишення такого клопотання без розгляду або відмови в його задоволенні суд не повинен одночасно визнавати заяву неподаною та повертати її, оскільки особа має отримати можливість виконати вимоги ухвали про залишення заяви без руху.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 звернула увагу, що відмова у звільненні від сплати судового збору без дослідження доказів, якими особа обґрунтовує наявність підстав для застосування пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», може завдати шкоди самій суті права на доступ до суду.
На підтвердження свого майнового стану позивач надав довідку Державної установи «Коломийська виправна колонія № 41» від 23.04.2026 № 6/2-2025, відповідно до якої ОСОБА_1 відбуває покарання у зазначеній установі, а в період з 01.01.2025 по 31.12.2025 заробітна плата йому не нараховувалася.
Окрім того, відповідно до змісту довідки від 21.04.2026 за № 3, виданої ТзОВ "ПС БУД", та від 22.04.2026 за № 31/04-26, виданої Державною установою «Коломийська виправна колонія № 41», дохід позивача в період з 14.01.2025 по 30.04.2025 склав 25 781,18 грн., сума до виплати становила - 19851,50 грн., в період з травня по червень 2025 року становив 1371,50 грн.
Разом із тим зазначені довідки не містять повної інформації про всі доходи позивача за 2025 рік, зокрема, за період із липня по грудень 2025 року, а також не дають можливості встановити джерело відповідних доходів і факт їх зарахування на особовий рахунок позивача в установі виконання покарань.
Довідка про ненарахування заробітної плати сама по собі не підтверджує відсутності коштів на особовому рахунку засудженого, оскільки кошти могли надходити з інших джерел та зберігатися на рахунку незалежно від нарахування заробітної плати.
Отже, надані документи свідчать про обмежений розмір доходів позивача, однак, не є достатніми для встановлення відсутності на його особовому рахунку коштів, необхідних для сплати судового збору, що є обов`язковою умовою застосування пункту 17 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
З урахуванням наведеного вище, суд доходить висновку, що на цій стадії відсутні достатні документальні підстави для остаточного вирішення питання про повне звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки відомості про стан його особового рахунку, рух коштів на ньому потребують документального підтвердження.
Водночас, залишення позовної заяви без розгляду виключно з підстав несплати судового збору за наявності частково обґрунтованого клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, було б надмірно формальним і могло б непропорційно обмежити право позивача на доступ до суду.
Внаслідок чого, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання позивача шляхом відстрочення сплати судового збору до надходження витребуваних доказів та вирішення судом питання про звільнення позивача від сплати судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Такий підхід забезпечує баланс між обов`язком сплати судового збору, необхідністю перевірки заявлених позивачем обставин та гарантією доступу до суду.
Також суд враховує, що відповідач не обов`язково володіє повними відомостями про доходи, майно, банківські рахунки, пенсійні чи соціальні виплати позивача поза межами установи виконання покарань, внаслідок чого, витребуванню підлягають саме ті відомості, які створюються, зберігаються, обліковуються або можуть обліковуватися установою виконання покарань, зокрема, відомості щодо праці засудженого, надходження та обліку коштів через установу виконання покарань, а також стану і руху коштів на особовому рахунку позивача.
За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалам.
Керуючись статтями 133, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
1. Клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору - задовольнити частково.
2. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання адміністративного позову у справі № 300/4520/26 до надходження витребуваних судом доказів та вирішення судом питання про звільнення позивача від сплати судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
3. Відкласти вирішення клопотання представника позивача в частині повного звільнення від сплати судового збору до надходження витребуваних судом доказів щодо стану особового рахунку позивача та наявності або відсутності у нього коштів, достатніх для сплати судового збору.
4. Витребувати у Державної установи «Коломийська виправна колонія № 41» та зобов`язати подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали:
- довідку або виписку про стан особового рахунку ОСОБА_1 станом на дату подання позову, дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору та дату надання довідки;
- відомості про рух коштів на особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 до дня надання довідки із зазначенням залишку коштів та, за наявності такої інформації в обліку установи, джерел надходження коштів;
- інформацію про наявність або відсутність на особовому рахунку ОСОБА_1 коштів, достатніх для сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн;
- інформацію про те, чи надходили, виплачувалися або обліковувалися Державною установою «Коломийська виправна колонія № 41» чи на особовому рахунку ОСОБА_1 пенсійні, соціальні або інші виплати за період з 01.01.2025 до дня надання довідки, якщо такі відомості наявні в установі.
Продовжити розгляд справи № 300/4520/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.