СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань розгляду звіту про виконання судового рішення
16 липня 2026 року Справа № 480/2537/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у приміщенні суду в м. Суми звіт представника відповідача про виконання судового рішення у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №480/2537/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії позовні вимоги задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 грошового забезпечення, у тому числі премії, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020,
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 грошового забезпечення, у тому числі премії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум,
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 грошового забезпечення, у тому числі премії, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021,
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 грошового забезпечення, у тому числі премії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум,
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 грошового забезпечення, у тому числі премії, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022,
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 грошового забезпечення, у тому числі премії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум,
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 до 19.05.2023 грошового забезпечення, у тому числі премії, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023,
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 до 19.05.2023 грошового забезпечення, у тому числі премії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум,
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2020 року, у березні 2022р. та у квітні 2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023,
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2020 року, у березні 2022 року та у квітні 2023 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум,
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» під час обчислення розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2020, 2021, 2022, 2023 роки,
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з у рахуванням виплачених сум,
а у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №480/2537/25 залишено без змін (а.с.130-143).
Відтак, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 набрало законної сили.
Ухвалою суду від 14.04.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення від 11.11.2025 у справі №480/2537/25, у строк три місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду відповідачем.
У встановлений ухвалою строк Військова частина НОМЕР_1 подала звіт про виконання рішення суду, в якому вказано, що Військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником бюджетних коштів, не має власного фінансового рахунку і перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частини НОМЕР_2 , яка с розпорядником бюджетних коштів 3 рівня, виконання рішення суду безпосередньо залежить від надходження коштів за КЕКВ 2800 від розпорядників коштів вищого рівня. Водночас, Військова частина НОМЕР_1 вжила всі необхідні заходи для виконання судового рішення.
Зокрема вказане підтверджується розрахунком потреби у коштах для виконання судових рішень та видатків за КККВ 2800, де в п. 208 зазначено позивача та вказано замовлення коштів для виконання рішення суду. Також Розрахунки потреби про виділення коштів для виплати ОСОБА_1 подавались щомісяця впродовж квітня-липня 2026 року. Отже, командування військової частини НОМЕР_1 щомісяця в межах компетенції вживає всіх можливих заходів для виділення відповідних асигнувань з метою забезпечення виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № 480/2537/25. Станом на сьогодні до військової частини НОМЕР_1 відповідне фінансування не надійшло. Рішення суду буде виконано у найкоротші терміни після надходження коштів за КНКВ 2800.
Таким чином, відсутні обставини, які свідчать про ухилення відповідача від виконання судового рішення або необхідність застосування додаткових заходів судового контролю.
Згідно ч.1 ст.382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, звіту про виконання рішення у порядку письмового провадження, суд вказує наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення ухвалюється судом іменем України та є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.ст. 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частина четверта та сьома статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Судом згідно наданих довідок-розрахунків встановлено, що на виконання рішення суду у цій справі Військовою частиною НОМЕР_1 проведено:
- перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, з урахуванням при цьому грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у серпні 2020 року, у березні 2022 року та у квітні 2023 року, та нараховано загалом суму до виплати 244275,49грн. (а.с.226-227, 242),
- нарахування компенсації при звільненні за невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та нараховано суму до виплати 88064,53грн. (а.с.228, 242а).
Заперечень проти вказаного стороною позивача не надано.
Поряд з цим суд відмічає, що здійснення нарахування коштів на виконання рішення суду є лише передумовою її виплати, однак не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки рішенням суд зобов`язав відповідача не лише провести перерахунок, але й виплату позивачеві таких коштів. Втім доказів про виплату цієї суми відповідачем суду не надано.
Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, а здійснення лише перерахунку, та не здійснення виплати не свідчить про повне виконання рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, від 10 лютого 2022 року у справі № 160/13013/19, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18, дійшов висновків, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.
Згідно ч.ч.1,2 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
З урахуванням зазначеного та враховуючи, що рішення суду у цій справі на момент розгляду звіту про виконання рішення суду відповідачем у повному обсязі не виконано, виплату нарахованих позивачу коштів проведено не було, суд вважає за необхідне відповідно до ч.2 ст.382 КАС України відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення суду у цій справі.
Згідно ч.3 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Втім відповідно до абз.2 ч.5 ст.382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Так, судом згідно заявки - розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення на квітень 2026 року встановлено, що Військовою частиною НОМЕР_2 , яка є розпорядником коштів Військової частини НОМЕР_1 , оформлено заявку на виплату нарахованих сум на виконання рішень судів, серед яких за п.208 значиться позивач (а.с.213-222, 243-243а). Також аналогічні Розрахунки потреби про виділення коштів для виплати ОСОБА_1 подавались Військовою частиною НОМЕР_1 впродовж травня-липня 2026 року (а.с.244-247). Втім станом на сьогодні відповідачу не надано ні відповідей за оформленими заявками, ні виділено запитуваних коштів.
Таким чином, відповідачем станом на день розгляду звіту про виконання рішення суду наданими доказами підтверджено відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття заходів з метою виділення коштів для виконання рішення суду у цій справі, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
З огляду на вищевикладене, суд на підставі ч.ч.3,5 ст.382-3 КАС України вбачає за необхідне звільнити керівника відповідача від сплати штрафу за не виконання відповідачем рішення суду у строк, встановлений ухвалою суду, встановивши Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення у цій справі - на три місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 в адміністративній справі №480/2537/25.
Звільнити керівника Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу за невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 в адміністративній справі №480/2537/25 у строк, встановлений ухвалою суду у цій справі.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 в адміністративній справі №480/2537/25 - на три місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.
Суддя І.Г. Шевченко