ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
16 липня 2026 року справа №200/9665/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Геращенка І.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Пивовар І.В., розглянув апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 200/9665/25 за позовом Варбана Олександра Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій і зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла зазначена апеляційна скарга.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку з обґрунтуванням причин поважності його пропущення з посиланням на відповідні докази.
Копію ухвали відповідачу доставлено до електронного кабінету 23 травня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Тобто, останнім днем виконання вищезазначеної ухвали є 02 червня 2026 року, враховуючи вихідні дні.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що оскаржуване рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року фактично надійшло та зареєстровано у підсистемі Документообіг Пенсійного фонду України 12 травня 2026 року, після чого було підготовлено та здійснено подачу апеляційної скарги до суду.
Заявник посилається на постійні технічні збої та перевантаження у роботі сервісу Електронного суду, перебої з інтернетом та електропостачанням, значне навантаження на працівників.
Також, зазначає, що зважаючи на нестабільну та уповільнену роботу відповідних систем, що призводить до збільшення виконання операцій з обробки повідомлень, по рішенню Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2026 року у справі № 200/9665/25 управлінням документального забезпечення Головного управління помилково здійснено відхил як технічне повідомлення.
Ці обставини створюють певні труднощі, що перешкоджають здійсненню та реалізації права на захист інтересів відповідача та унеможливили своєчасне виявлення того факту, що рішення суду на електронну адресу Головного управління доставлено та відхилено як технічне повідомлення.
Дослідивши матеріали справи та доводи наведені у заяві, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Строк на апеляційне оскарження передбачений статтею 295 КАС України, і цей строк не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.
Зазначений підхід щодо застосування положень статті 44 КАС України відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 14 лютого 2023 року у справі № 240/462/22, від 20 квітня 2023 року у справі № 440/7433/21 та від 07 грудня 2023 року у справі № 520/21983/21.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18, від 17 червня 2021 року у справі № 570/4516/19, від 23 жовтня 2023 року у справі № 280/6435/22, від 24 січня 2024 року у справі № 2040/7854/18 та від 14 березня 2024 року у справі № 280/9531/21.
Також, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Доводи апелянта, щодо того, що оскаржуване рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року фактично надійшло та зареєстровано у підсистемі Документообіг Пенсійного фонду України 12 травня 2026 року, судом не приймаються, оскільки Документообіг Пенсійного фонду України є внутрішньою службовою програмою для користування. Також, перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до довідки ДОАС про доставку електронного листа рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року апелянту було доставлено до електронного кабінету у системі «Електронний суд» 15 січня 2026 року.
До того ж, як було зазначено самим апелянтом, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року надійшло на електронну адресу Головного управління, проте було помилково відхилено як технічне повідомлення управлінням документального забезпечення, що є суб`єктивними обставинами.
Також, заявником не надано доказів ненадходження або невчасного надходження оскаржуваного рішення суду першої інстанції саме до електронного кабінету у системі «Електронний суд», а не до підсистеми документообігу ПФУ.
Таким чином, проаналізувавши причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, на які посилається апелянт, суд дійшов висновку про визнання зазначених причин неповажними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з пропущенням строку на подання апеляційної скарги на спірне рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі на виконання приписів п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 296, 299, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 200/9665/25.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 16 липня 2026 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: Е.Г. Казначеєв
І.В. Пивовар