Справа № 569/16716/26
УХВАЛА
16 липня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області у складі судді О. Левчука, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області, Державної казначейської служби України, про усунення перешкод у користуванні майном
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області, Державної казначейської служби України, згідно якої просить суд:
- усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні ним права користування та розпорядження спадковим майном відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2025 року по справі №569/10013/25 шляхом визнання незаконним та скасування рішення Державної казначейської служби України щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_1 в порядку черговості лише після виконання виконавчих документів по першій черзі заборгованості, що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 569/10013/25;
- стягнути з Держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 вартість неповернутого спадкового майна відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2025 року по справі №569/10013/25 у розмірі 442303 (чотириста сорок дві тисячі триста три) грн. 10 коп.
Дослідивши матеріали позовної заяви та зміст вимог позивача, у відкритті провадження слід відмовити виходячи із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Як свідчить зміст позовної заяви ОСОБА_1 , рішенням Рівненського міського суду Рівненської області 16 липня 2025 року у справі №569/10013/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання власності на спадкове майно задоволено. Визнано за ОСОБА_1 права в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на нараховані, але не виплачені за рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду у справах № 460/6717/20, № 460/706/21, № 460/13424/21, № 460/9874/23, № 460/1788/24 пенсійні виплати у розмірі 442303 грн 10 коп. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на користь ОСОБА_1 442303 грн 10 коп пенсійних виплат, які нараховані, але не виплачені за рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду у справах № 460/6717/20, № 460/706/21, № 460/13424/21, № 460/9874/23, № 460/1788/24. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 4423 (чотири тисячі чотириста двадцять три) грн 03 коп у відшкодування судових витрат
З метою реалізації свого права власності позивач надіслав виконавчий документ до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - виконавча служба).
Повідомленням виконавчої служби від 17.09.2025 виконавчий документ стягувачу (позивачу) повернуто без прийняття до виконання.
У зв`язку з отриманням повідомлення виконавчої служби, з метою реалізації свого права власності на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16.07.2025 по справі № 569/10013/25, позивач виконавчий лист надіслав до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області.
Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області від 04-08-10/6650 від 30.09.2025 позивача проінформовано, що виконання Виконавчого листа буде проводитись Державною казначейською службою України (далі - Казначейство) у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства та в межах бюджетних асигнувань, передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Казначейство листом від 26.12.2025 №5-12-12/29046 проінформувало позивача про те, що Виконавчий лист за рішенням у справі №569/10013/25 обліковується у Казначействі з 24.09.2025, виплата буде здійснюватися за черговістю надходження.
Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Визначення черговості погашення заборгованості за виконавчими документами, врегульовані правовими нормами Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI).
Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу визначає ст. 3 Закону № 4901-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Частиною 2 статті 3 Закону № 4901-VI передбачено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом № 1404, із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону № 4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901-VI установлено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Заборгованість погашається в такій черговості:
- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;
- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;
- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до п. 1 Порядку № 845 цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку № 845, безспірне списання операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
Згідно з п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 8 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства після надходження документів, зазначених у п. п. 6 і 7 цього Порядку:
1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;
2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Відповідно до п. 15 Порядку № 845 дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що спірні відносини виникли щодо визначення черговості погашення заборгованості за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2025 року по справі №569/10013/25.
Так, позивач вважає, що вказані кошти є пенсійними виплатами, а тому така заборгованість підлягає погашенню у першу чергу, а відповідач відносить їх до складу заборгованості за всіма іншими рішеннями суду та, відповідно, третьої черги погашення заборгованості.
Суд зазначає, що інститут спадкування спадкодавцями визначає виключно фізичних осіб, а тому юридичні особи, в тому числі вказані суб`єкти владних повноважень, не можуть набувати статусу спадкодавців і відповідно між ними та позивачем не можуть виникати відносини щодо набуття та передачі майна (у тому числі грошових коштів) у порядку спадкування.
Спірні кошти, згідно рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16.07.2025 по справі № 569/10013/25, мають статус бюджетних виплат та пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4901-VI не містить виключень або застережень щодо того, хто є стягувачем за виконавчим документом: особа, якій призначена пенсія, чи її спадкоємець, а відтак вимоги позивача фактично стосується публічно-правових відносин і мають ознаки вимоги адміністративного характеру, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не в межах цивільного процесу.
Таким чином, між сторонами наявний спір і такий спір може бути вирішений в порядку адміністративного судочинства, зокрема, шляхом визнання таких дій органу Казначейства неправомірними та зобов`язання включити вказані вище кошти до першої черги.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області, Державної казначейської служби України, про усунення перешкод у користуванні майном, оскільки вимоги позивача підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 186, 260, 261, 272, 353, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області, Державної казначейської служби України, про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.
Роз`яснити позивачу порядок звернення до суду із зазначеними вимогами в порядку адміністративного судочинства до адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.
Суддя О. Левчук