У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 560/1190/26
14 липня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Савицької Н.В.
суддів: Томчука А.В. Драчук Т. О.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою суду від 15 червня 2026 року апеляційну скаргу визнано неповажними причини пропуску Військової частини НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року. Відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року залишено без руху.
Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги у спосіб подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, також надати докази сплати судового збору.
На виконання вимог цієї ухвали до апеляційного суду надійшла заява відповідача про усунення недоліків апеляційної скарги. У поданій заяві скаржник клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Так, апелянт зазначив, що першу апеляційну скаргу подано вчасно - 22 квітня 2026 року, в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, а повторне звернення відбулося без зайвого зволікання. Це свідчить про відсутність наміру апелянта ухилятися від реалізації права на оскарження.
Пропуск строку зумовлений не пасивністю апелянта, а сукупністю об`єктивних обставин, пов`язаних із наслідками збройного нападу на військову частину, які продовжували впливати на її діяльність у період усунення недоліків апеляційної скарги.
29 березня 2026 року невстановлені військовослужбовці збройних сил російської федерації вчинили обстріл за допомогою ударних безпілотних літальних апаратів типу «Shahed» території Військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , внаслідок чого було зруйновано будівлі та інфраструктуру частини. За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2026 року внесено відомості про кримінальне провадження № 2202624[телефон приховано] за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 110 КК України.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29 березня 2026 року № 100 за фактом вогневого ураження об`єктів частини призначено службове розслідування, яке завершено 22 квітня 2026 року (наказ від 22 квітня 2026 року № 132).
Тим самим наказом № 100 на фінансово-економічну службу та начальників служб частини покладено невідкладні завдання, безпосередньо пов`язані з наслідками обстрілу. Прикметно, що першу апеляційну скаргу подано саме 22 квітня 2026 року - у день завершення службового розслідування, а наданий судом строк на усунення недоліків скарги (кінець квітня - травень 2026 року) припав безпосередньо на період, усунення наслідків обстрілу.
З огляду на викладене скаржник просить суд поновити військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Розглянувши подану скаржником заяву, колегія суддів враховує наступне.
Так, чинним процесуальним законом встановлено певний порядок дій суду при виявленні недоліків апеляційної скарги.
Як у випадку недотримання скаржником вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) щодо форми та змісту апеляційної скарги, так і у разі недотримання вимог щодо строку апеляційного оскарження, передбачених статтею 295 згаданого Кодексу, апеляційна скарга в обох випадках залишається без руху.
Водночас неусунення виявлених у скарзі недоліків тягне за собою настання різних правових наслідків.
Зокрема у разі неусунення недоліків щодо форми та змісту апеляційної скарги, визначених у статті 296 КАС України, суд в такому випадку повертає таку скаргу особі, що її подала, застосовуючи пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України. При цьому скаржник в такому випадку не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог.
У разі ж неусунення недоліків апеляційної скарги, пов`язаних із невиконанням вимог щодо дотримання строку на апеляційне оскарження, та неподанням до суду заяви про його поновлення, або ж у разі, якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, апеляційний суд в такому випадку відмовляє у відкритті апеляційного провадження, керуючись при цьому приписами пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України. Відмова у відкритті апеляційного провадження унеможливлює повторне звернення цієї особи до суду з такою апеляційною скаргою.
Сталою є судова практика Верховного Суду, яка полягає у тому, що до поданої з пропуском строку апеляційної скарги (без заяви (клопотання) про його поновлення чи з визнанням судом вказаних підстав неповажними), яка, крім цього, має й інші недоліки і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлює, що апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за наявності двох підстав:
- скаржник у встановлений судом строк не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження;
- суд визнав підстави для поновлення строку неповажними.
Приписи пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України є імперативними та покладають на суд обов`язок відмовити у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо скаржником у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо суд визнає неповажними наведені апелянтом підстави для поновлення такого строку.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
Так, згідно з матеріалами апеляційної скарги, оскаржуване рішення ухвалено 24 березня 2026 року в порядку письмового провадження.
22.04.2026 апелянт подав апеляційну скаргу з клопотанням про звільнення або відстрочення сплати судового збору.
28.04.2026 ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору та апеляційну скаргу залишено без руху також зазначено про необхідність надати докази сплати судового збору в розмірі 1 597,44 грн. та надати докази направлення копії скарги позивачу. Запропоновано апелянту в строк до 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути зазначені недоліки апеляційної скарги.
07.05.2026 апелянт звернувся до суду з клопотанням про продовження строку на 30 днів.
12.05.2026 ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду строк на усунення недоліків продовжено на 5 днів з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвалу отримано апелянтом 12.05.2026.
22.05.2026 ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто апелянту.
22.05.2026 відповідач отримав копію ухвали про повернення апеляційної скарги.
Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду 04.06.2026, тобто через 12 днів з моменту отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску такого строку чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
За частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20, згідно з якими зокрема причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
При цьому колегія суддів погоджується з аргументами апелянта, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Разом із тим введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Як зазначає відповідач в заяві, обстріл відбувся 29.03.2026.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2026 ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто апелянту.
22.05.2026 відповідач отримав копію ухвали про повернення апеляційної скарги.
Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 04.06.2026, тобто через 12 днів з моменту отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги.
Тобто, події на які посилається апелянт, відбулися значно раніше за повернення первинної апеляційної скарги і не впливають ніяким чином на пропущення апелянтом строку на подання повторної апеляційної скарги.
Крім того, вперше апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою вчасно - 22.04.2026 та підставою для її повернення було неусунення недоліків.
Слід визнати, що наведені обставини могли ускладнити подання апеляційної скарги, однак скаржник не довів їхнього реального впливу на неможливість своєчасного оскарження судового рішення.
Враховуючи те, що військова частина НОМЕР_1 не підтвердила належними та допустимими доказами існування конкретних обставин, які унеможливили звернення до суду апеляційної інстанції в межах визначеного КАС України строку, тому колегія суддів вважає, що наведені у поданій заяві обставини не свідчать про наявність підстав для поновлення процесуального строку.
Так, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали апелянту скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, автор апеляційної скарги не зазначає та не надає.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд уважає, що скаржником не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому вчасно звернутися до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року.
Крім того, інші недоліки апеляційної скарги, зазначені як в первинній так і в повторній апеляційній скарзі відповідачем не усунуто.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене, оскільки наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 44, 77, 121, 248, 298, 299 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Копію ухвали також надіслати іншому учаснику справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя-доповідач Савицька Н.В.
Судді Томчук А.В. Драчук Т. О.