У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/15337/25
16 липня 2026 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Слободонюк М.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
1) Щодо строку звернення з апеляційною скаргою.
До апеляційної скарги апелянтом долучено заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2026.
В обґрунтування поважності причин пропуску такого строку апелянт зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений тим, що справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у зв`язку з чим про ухвалення рішення суду першої інстанції йому стало відомо лише після отримання заяви представника позивача про його виконання, а також значним навантаженням на працівників юридичної служби в умовах воєнного стану, що, на думку апелянта, об`єктивно унеможливило своєчасне подання апеляційної скарги.
Розглянувши заяву апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та ознайомившись із наданими ним матеріалами, суд дійшов наступних висновків.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 29 травня 2026 року в порядку письмового провадження та отримане відповідачем через електронний кабінет 29.05.2026 о 19:34, у зв`язку з чим днем його вручення є 01.06.2026.
Таким чином строк на апеляційне оскарження сплинув 29.06.2026.
Натомість апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції через систему Електронний суд лише 09.07.2026, тобто із пропуском строку на її подання.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Судом враховано правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 згідно яких, правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Суд зауважує, що пропуск строку на апеляційне оскарження, за твердженням апелянта, зумовлений тим, що про ухвалення рішення суду першої інстанції йому стало відомо лише після отримання заяви представника позивача про його виконання, а також значним навантаженням на працівників юридичної служби в умовах дії воєнного стану.
Надаючи оцінку вказаним доводам апелянта, суд зазначає таке.
Так, твердження апелянта про те, що про ухвалення рішення суду першої інстанції йому стало відомо лише після отримання заяви представника позивача про його виконання, спростовується матеріалами справи (електронної справи).
Як встановлено судом, повний текст рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 було доставлено до електронного кабінету відповідача 29.05.2026 о 19:34. Водночас, враховуючи, що судове рішення надіслано після 17 години, а наступні дні (30 та 31 травня 2026 року) були вихідними, відповідно днем вручення судового рішення є 01.06.2026.
Отже, саме з цієї дати апелянт вважається належним чином повідомленим про ухвалення рішення суду першої інстанції та мав достатньо часу для реалізації права на апеляційне оскарження у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України.
Щодо доводів апелянта про значне навантаження на працівників юридичної служби у зв`язку із виконанням завдань в умовах воєнного стану, суд зазначає, що такі обставини самі по собі не свідчать про існування об`єктивних, непереборних та незалежних від волі апелянта перешкод для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.
Організація діяльності державного органу, розподіл функціональних обов`язків між його працівниками, забезпечення належного представництва інтересів у суді та дотримання процесуальних строків належать до сфери його внутрішньої організації та перебувають під контролем самого суб`єкта владних повноважень.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, 08.08.2024 у справі № 440/15583/23).
Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку із наведених мотивів у даному випадку суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, суд не вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які зазначені в заяві (клопотанні) відповідача, що свідчить про відсутність підстав для його задоволення.
Частина третя статті 298 КАС України наголошує, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, на виконання приписів зазначеної норми та з метою сприяння відповідачу у реалізації ним своїх процесуальних прав та обов`язків, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту можливість звернутися із новою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку та з наданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
2) Щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Так, згідно з ч. 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В той же час за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою сплачується судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
При цьому згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону 3674-VI).
Звернення позивача до суду з позовом мало місце у 2025 році.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 визначений у розмірі 3028 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт оскаржує рішення прийняте щодо однієї вимоги немайнового характеру, тому розмір судового збору за подання апеляційної скарги має становити 1453,44 грн., тобто 150% від (0,4 * 3028 грн) х 0,8).
Проте доказів сплати судового збору у відповідній сумі за подання апеляційної скарги всупереч вимогам ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом не надано.
Отже, зазначений недолік може бути усунутий апелянтом, зокрема, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1453,44 грн. з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: ОДЕРЖУВАЧ: ГУК у Вінницькій області/м. Вінниця 22030101, Код ЄДРПОУ: 37979858, Банк: Казначейство України (ел.адм.подат.), Рахунок: [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто така апеляційна скарга залишається без руху із встановленням заявнику достатнього строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії відповідної ухвали.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Визнати неповажними причини пропуску ІНФОРМАЦІЯ_2 строку на оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги у спосіб:
- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;
- надання оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1453,44 грн.
Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, або апеляційну скаргу буде повернуто.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Слободонюк М.В.