УХВАЛА
15 липня 2026 року
м. Київ
справа № 440/7517/24
адміністративне провадження № К/990/26611/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №440/7517/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, через підсистему «Електронний суд» 09.06.2026 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №440/7517/24, ухвалити в цій справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Одночасно з поданням касаційної скарги відповідач заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, прийнятих у цій справі, та навів підстави, які, на його думку, зумовили пропуск процесуального строку на звернення до суду, визначеного статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зокрема, контролюючий орган послався на те, що первинно касаційну скаргу у цій справі було подано в межах установленого законом строку, а також на те, що Верховний Суд постановляв ухвали про повернення раніше поданих ним касаційних скарг із роз`ясненням права на повторне звернення до суду касаційної інстанції після усунення виявлених недоліків.
У своїх доводах щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник стверджував, що зазначені ним обставини були безпосереднім чинником необхідності поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, прийнятих у цій справі. На його переконання, така необхідність була обумовлена тим, що первинна касаційна скарга була подана у встановлений процесуальний строк, а надалі скаржником послідовно виконувалися вимоги кожної з ухвал про повернення касаційної скарги з подальшим повторним зверненням до суду касаційної інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом.
Відповідач зазначав, що повторне подання касаційної скарги об`єктивно зумовлювало пропуск строку на касаційне оскарження. Водночас, за обставин цієї справи, таке повторне звернення до суду відповідало вимогам розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою, узгоджувалося з принципом юридичної визначеності та свідчило про добросовісну реалізацію податковим органом свого процесуального права на касаційне оскарження судових рішень.
На обґрунтування цієї позиції відповідач посилався на те, що його дії були спрямовані на усунення недоліків, зазначених судом касаційної інстанції, та реалізацію права на перегляд судових рішень у касаційному порядку.
Далі, за змістом клопотання, посилаючись на низку рішень Верховного Суду щодо поновлення строків касаційного оскарження, скаржник окремо наголошував на належній реалізації ним права на звернення до суду, а також зазначав про відсутність зловживання процесуальними правами з його боку.
Цитуючи правові позиції Європейського Суду з прав людини, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та керуючись положеннями КАС України, скаржник наполягав на необхідності урахування судом зазначених ним у клопотанні обставин як поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд ухвалою від 15.06.2026 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим подану відповідачем касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Окрім того, у зв`язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 КАС України, суд запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, усунути недоліки касаційної скарги та надати до суду: уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом; документ про сплату судового збору в розмірі 8300,00грн за подання касаційної скарги у цій справі; докази надсилання копії касаційної скарги іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Тобто, залишаючи подану позивачем касаційну скаргу без руху, з-поміж іншого, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав уважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки, на переконання суду, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтування та доводи не є такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій з касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень.
У зв`язку з наявністю у Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 15.06.2026 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду від 15.06.2026) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 16.06.2026 о 21:49год.
Таким чином, останнім днем для виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.06.2026 про залишення касаційної скарги без руху, з урахуванням приписів абзацу 2 частини шостої статті 251 КАС України та вихідних днів, був день із датою 29.06.2026.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху Головним управлінням ДПС у Полтавській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, через підсистему «Електронний суд» 29.06.2026 до Верховного Суду подано клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.06.2026, мотивоване необхідністю надання скаржнику додаткового часу для усунення недоліків касаційної скарги, а саме отримання від Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області платіжного доручення про сплату судового збору.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Натомість ані до закінчення строку, визначеного ухвалою Верховного Суду від 15.06.2026 про залишення касаційної скарги без руху, ані станом на момент постановлення цієї ухвали скаржник не скористався наданим йому процесуальним правом та не звернувся до суду касаційної інстанції із заявою (клопотанням) про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій (якому) навів би інші поважні причини його пропуску, якщо такі існували.
Так само скаржник не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних і поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції у цій справі.
Клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали суду від 15.06.2026, зокрема, в частині надання до суду заяви (клопотанням) про поновлення строку касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень, скаржник також не заявив.
Ураховуючи викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою необхідно відмовити.
За таких обставин клопотання скаржника про необхідність продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, з точки зору наведення обґрунтувань необхідності такого продовження, Верховним Судом не оцінюється.
Керуючись статтею 333 КАС України, Суд -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №440/7517/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова