Справа № 758/9337/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вітер В.М. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Гостомельської селищної військової адміністрації, Орган опіки та піклування Гостомельської селищної військової адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з онучкою та її вихованні, визначення способу та порядку участі у спілкуванні та вихованні дитини,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Гостомельської селищної військової адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з онучкою та її вихованні, визначення способу та порядку участі у спілкуванні та вихованні дитини.
Ухвалою суду від 16.06.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, визначено справу розглянути за правилами загального позовного провадження.
09.07.2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вітер В.М. про забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового порядку спілкування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з малолітньою онучкою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наступним графіком:
- першу та другу суботу місяця з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. без присутності матері дитини, з можливістю спільного відвідування культурно-розважальних, освітніх, спортивних та інших заходів, спрямованих на розвиток дитини;
- третю та четверту п`ятницю місяця з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. з можливістю спільного відвідування культурно-розважальних заходів для дитини, прогулянок, відвідування місця проживання Позивача та інших заходів, спрямованих на розвиток дитини, без присутності матері дитини;
- надати Позивачу право на телефонне, відео та інше дистанційне спілкування з онучкою без необґрунтованих обмежень з боку Відповідача, з урахуванням режиму дня та інтересів дитини;
- зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , передавати малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бабусі дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 у зазначені вище часи та дні, а саме: першу та другу суботу кожного місяця з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., а також третю та четверту п`ятницю кожного місяця з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.
Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 09.07.2026 року розгляд заяви про забезпечення позову визначено головуючому судді Левицькій Я.К.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Відповідно ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Судом встановлено, що предметом позовних вимог позивача є усунення перешкод у спілкуванні та вихованні позивачки з онукою, визначення способів участі бабусі у вихованні онуки шляхом встановлення графіку спілкування.
При цьому в заяві про забезпечення позову представник позивача просить вжити заходів забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового порядку спілкування бабусі з онукою.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази в сукупності із положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову, які просить суд застосувати представник позивача за змістом є фактично тотожними із позовними вимогами, що суперечить ч. 10 ст. 150 ЦПК України.
Такий вид забезпечення позову ініційований позивачем фактично є вирішенням позовних вимог поза межами судового засідання без встановлення обставин та ухвалення рішення по справі, а також суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.
Враховуючи викладене, а також необґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність відмови у її задоволенні.
Керуючись ст. 149-153, 353 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вітер В.М. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Гостомельської селищної військової адміністрації, Орган опіки та піклування Гостомельської селищної військової адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з онучкою та її вихованні, визначення способу та порядку участі у спілкуванні та вихованні дитини, залишити без задоволення.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя Я.К. Левицька