Справа № 756/11409/26
Провадження № 2/756/8847/26
оболонський районний суд міста києва
УХВАЛА
14 липня 2026 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Оболонського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
З метою визначення підсудності та відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суд скерував запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_4 .
За відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання відповідача ОСОБА_4 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; дата зняття з реєстрації - 20.05.2026.
13.07.2026 до суду з Київського відділу державної реєстрації смерті ЦМУ МЮ (м. Київ) надійшли відомості про те, що у відділі проведено державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , про що складено актовий запис про смерть № 9285 від 20.05.2026; дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, смерть відповідача ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до звернення позивачів до суду (27.06.2026) та до вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України). Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (ст. 46 ЦПК України); сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ст. 48 ЦПК України). Наведене означає, що на момент звернення до суду з позовом відповідач повинен бути живим, тобто мати цивільну процесуальну правоздатність; інакше провадження у справі щодо нього відкрито бути не може.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним і можливе лише за умови, що смерть фізичної особи настала після відкриття провадження у справі, тобто після набуття нею статусу сторони. Цивільне процесуальне законодавство не містить норм, які передбачали б здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження.
Обов`язок відшкодувати завдану майнову шкоду входить до складу спадщини і переходить до спадкоємців у межах вартості одержаного у спадщину майна (ст. 1218, 1231 ЦК України), а відтак спірні матеріальні правовідносини самі по собі допускають правонаступництво. Проте ця обставина не змінює наведеного висновку: оскільки ОСОБА_4 помер до звернення позивачів до суду і до відкриття провадження, він не набув і не міг набути цивільної процесуальної правоздатності та статусу відповідача у справі, а тому процесуальне правонаступництво в порядку ст. 55 ЦПК України неможливе - залучення правонаступника (спадкоємця) особи, яка померла до відкриття провадження, суперечить принципам цивільного судочинства.
Оскільки цивільна правоздатність ОСОБА_4 припинилася у зв`язку з його смертю, що настала до звернення позивачів до суду, він не набув процесуального статусу сторони, а тому позовна заява в частині вимог, пред`явлених до нього, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі в цій частині.
Відмова у відкритті провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_4 не позбавляє позивачів права звернутися з окремим позовом про відшкодування шкоди до спадкоємців ОСОБА_4 , які прийняли спадщину, у межах вартості одержаного ними у спадщину майна.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.04.2020 у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), та Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), згідно з якими на момент звернення до суду відповідач повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність, а в разі смерті особи до відкриття провадження у справі таке провадження відкрито бути не може. Ця позиція є сталою та послідовно підтверджується Верховним Судом, зокрема у постановах Касаційного цивільного суду від 04.03.2026 у справі № 757/8602/22-ц та від 15.06.2026 у справі № 367/5788/25.
Щодо позовних вимог, пред`явлених до відповідача ОСОБА_3 , позовну заяву подано з додержанням вимог ст. 175, 177 ЦПК України; підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в цій частині не встановлено. Справа віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Оболонського районного суду м. Києва.
Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг і характер доказів, кількість учасників справи та інші обставини. Ураховуючи характер спірних правовідносин, коло учасників справи та обсяг доказів, які підлягають дослідженню, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 19 ЦПК України).
За таких обставин позовну заяву в частині вимог до ОСОБА_3 слід прийняти до розгляду, відкрити провадження у справі та розпочати підготовче провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -
У Х В А Л И В :
У відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, - відмовити.
Позовну заяву в частині позовних вимог до ОСОБА_3 прийняти до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Початок проведення підготовчого засідання призначити на 07.10.2026 о 14:00 в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2-Є, каб. 26.
Відповідач має право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів. Вимоги до змісту та форми відзиву передбачено ст. 178 ЦПК України.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Вимоги до змісту та форми зустрічної позовної заяви передбачено ст. 194 ЦПК України.
Відповідач має подати суду докази разом із поданням відзиву (ч. 3 ст. 83 ЦПК України).
Копію ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів направити учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо руху справи за веб-адресою: http://ob.ki.court.gov.ua.
Ухвала в частині відкриття провадження у справі оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу в частині відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій ПУКАЛО