Судові рішення

Ухвала № 138285092 у справі № 515/790/26 від 16.07.2026

Ухвала від 16.07.2026 у цивільній справі № 515/790/26 (категорія «Про повернення безпідставно набутого майна (коштів)»). Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області, суддя Луцюк В. О.

Справа№ 515/790/26
СудТатарбунарський районний суд Одеської області
СуддяЛуцюк В. О.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Дата ухвалення16.07.2026
Надійшло до реєстру17.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138285092

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 515/790/26

Провадження № 2/515/1378/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

про витребування доказів

16 липня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

за участю представника позивача - адвоката Чижова В.А.(у режимі відеоконференції),

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки - адвоката Бролінського Р.О. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Татарбунарського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був призваний на військову службу та 24 лютого 2022 року, під час захисту Батьківщини, зник безвісти. Згідно витягу з єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, ОСОБА_2 був позбавлений особистої свободи 24.02.2022 року та звільнений 25.06.2024 року.

Інформацію від військової частини НОМЕР_1 щодо зникнення безвісті її сина, ОСОБА_3 не отримувала, а проінформовано було лише колишню дружину ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , хоча шлюб між ними було розірвано на підставі рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 30.10.2017 року у справі № 515/859/17.

29.05.2022 року ОСОБА_3 звернулась до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просила здійснювати їй виплату грошового забезпечення зниклого безвісти сина ОСОБА_2 , однак відповідачем надавалася формальна відписка та жодних виплат нею отримано не було.

Так військова частина НОМЕР_1 здійснила оформлення виплати грошового забезпечення за заявою колишньої дружини ОСОБА_1 , по неактуальному свідоцтву про шлюб, з метою отримання коштів. ОСОБА_1 з ОСОБА_2 не проживала, спільного господарства не вела, але зазначені обставини не стали перешкодою для отримання ОСОБА_1 неправомірно виплат (грошового забезпечення) ОСОБА_2 . В свою чергу, ОСОБА_3 проживала та проживає разом зі своїм сином - ОСОБА_2 за однією адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на його утриманні.

За час перебування в полоні ОСОБА_2 зазнав психологічних та фізичних катувань і на теперішній час проходить комплексну реабілітацію, що включає медичну, психологічну та соціальну допомогу. ОСОБА_3 за весь час перебування її сина - ОСОБА_2 в полоні зазнала глибоких страждань, її душевний стан постійно супроводжувався тривогою, невизначеністю та надією. ОСОБА_1 весь цей час користувалася неправомірними виплатами. З ОСОБА_1 у ОСОБА_2 є спільний неповнолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 20.09.2017 року Татарбунарським районним судом Одеської області винесено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 21.07.2017 року. Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 03.06.2025 року збільшено розмір стягнутих аліментів, встановлених заочним рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 20 вересня 2017 року та постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 5000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи із дня набрання рішенням законної сили, з проведенням індексації відповідно до закону. З 24.02.2022 року по 25.06.2024 року військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_2 перебував у полоні. Після повернення з полону, ОСОБА_2 стало відомо, що ОСОБА_1 , також звернулася до військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату їй грошового забезпечення, яке належало до виплати солдату ОСОБА_2 в період його перебування у полоні. Як вбачається з відомостей зарахувань грошового забезпечення ОСОБА_2 , військова частина НОМЕР_1 за період з 31.01.2024 року по 27.06.2024 року здійснила зарахування ОСОБА_1 (табельний номер НОМЕР_2 ) на загальну суму 366002,65 грн., за період з 27.01.2023 року по 25.12.2025 року - на загальну суму 752849,81 грн. та за період 16.06.2022 року по 23.12.2022 року - на загальну суму 562095,88 грн. Тобто після проведення обов`язкових відрахувань, грошове забезпечення позивача в період його перебування в полоні виплачувалося відповідачу у загальній сумі виплачених коштів склало 1 680 948,34 грн. Перед перерахуванням коштів ОСОБА_1 з доходу позивача ОСОБА_2 утримувалися аліменти, що вже забезпечувало потреби дитини. Відповідач ОСОБА_1 додатково отримала 1 680 948,34 грн., які суттєво перевищують реальні витрати на утримання неповнолітнього і які не були витрачені на дитину та після повернення позивача з полону зберігає такі грошові кошти без достатньої правової підстави. Тому позивач просить визнати його особистою приватною власністю грошові кошти в сумі 1 680 948,34 грн. (один мільйон шістсот вісімдесят тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн 34 коп., що складаються із грошового забезпечення та додаткової винагороди, нарахованих військовою частиною НОМЕР_1 під час перебування у полоні за період з лютого 2022 року по червень 2024 року та стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в зазначені сумі.

До позовної заяви представником позивача надано клопотання про витребування від Військової частини НОМЕР_1 наказ військової частини НОМЕР_1 про виключення ОСОБА_2 із списків особового складу військової частини; Інформацію стосовно членів сім`ї колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , кому виплачувалось грошове забезпечення, розміру та суми виплаченого грошового забезпечення за період, коли військовослужбовець ОСОБА_2 перебував у полоні (24.02.2024 року по 25.06.2024 року), а також реквізитів рахунків, на які здійснювались виплати грошового забезпечення; копію грошового атестату ОСОБА_2 , згідно додатку 16 до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних сил України; довідку про розмір усіх видів грошового забезпечення виплачених військовою частиною НОМЕР_3 за час проходження військової служби позивачем.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2026 року, справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Відповідно до ухвали суду від 15 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з викликом сторін та розпочато підготовче провадження; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

08 червня 2026 року стороною відповідача подано відзив на позовну заяву , в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити в повному обсязі (вх. № 4146/26-Вх 08.06.2026).

12 червня 2026 року представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Чижовим В.А. подано відповідь на відзив (вх. №4328/26-Вх 12.06.2026).

22 червня 2026 року представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Бролінським Р.О. подано заперечення на відповідь на відзив (вх. №4579/26-Вх 23.06.2026.

У підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Чижов В.А. заявлене клопотання підтримав та просив про його задоволення.

Представник відповідачкиОСОБА_1 - адвокатом Бролінським Р.О. не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши клопотання сторони позивача про витребування доказів, суд дійшов до такого.

Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч.5,7 ст.81 ЦПК докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.84 ЦПК учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Отже, з метою з`ясування всіх обставин у справі, враховуючи, що докази, про які клопоче сторона позивача, стосуються предмету спору та для повного, всебічного та правильного вирішення спору, що виник між сторонами, їх витребування є доцільним, суд вважає, що клопотання сторони позивача про витребування доказів є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 76, 81, 83, 84, 127, 198, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання сторони позивача про витребування доказів.

Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) місцезнаходження АДРЕСА_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_5 ):

Наказ військової частини НОМЕР_1 про виключення ОСОБА_2 із списків особового складу військової частини;

Інформацію стосовно членів сім`ї колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , кому виплачувалось грошове забезпечення, розміру та суми виплаченого грошового забезпечення за період, коли військовослужбовець ОСОБА_2 перебував у полоні (24.02.2024 року по 25.06.2024 року), а також реквізитів рахунків, на які здійснювались виплати грошового забезпечення;

копію грошового атестату ОСОБА_2 , згідно додатку 16 до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ організацій Збройних сил України;

довідку про розмір усіх видів грошового забезпечення виплачених військовою частиною НОМЕР_3 за час проходження військової служби Позивачем.

Витребувані докази суду надати до 02 вересня 2026 року.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У підготовчому засіданні оголосити перерву до 02 вересня 2026 року до 14 години 00 хвилин.

Копію ухвали направити для виконання Військовій частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) місцезнаходження АДРЕСА_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя В.О. Луцюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.09.2026 Ухвала № 139429413 Татарбунарський районний суд Одеської області
16.07.2026 Ухвала № 138250644 Татарбунарський районний суд Одеської області
09.06.2026 Ухвала № 137215119 Татарбунарський районний суд Одеської області
15.05.2026 Ухвала № 136578659 без тексту Татарбунарський районний суд Одеської області
07.05.2026 Ухвала № 136347670 без тексту Татарбунарський районний суд Одеської області