Дата документу 17.07.2026
Справа № 333/6094/26
Провадження № 2/334/4737/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
17 липня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Телегуз С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Біла Тетяна Сергіївна, про визнання права власності на спадкове майно та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИЛА:
14.07.2026 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з Комунарського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Біла Т.С., про визнання права власності на спадкове майно та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В позові прохали: 1) визнати право власності на спадкове майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) визначити ОСОБА_1 додатковий строк 1 місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 на спадкове майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів, доходжу висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно ч.1 п.9 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Позивачем ціну позову не визначено.
Суддя зауважує, що до обставини щодо визначення ціни позову застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається. Визначена позивачем ціна позову має бути підтверджена належними доказами, виходячи з яких можливо визначити дійсну вартість об`єкта спірного нерухомого майна та суму судового збору.
Отже, позивачу необхідно визначити актуальну ціну позову, вказавши її в уточненій позовній заяві, на підтвердження чого надати Звіт про оцінку майна або Висновок про ринкову вартість нерухомого майна.
Також, відповідно ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Так, позивачем заявлено позовну вимогу про визнання права власності на спадкове майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, згідно матеріалів позовної заяви, а саме копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.10.2023 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що унеможливлює визнання за нею права власності, оскільки у померлої особи відсутня цивільна правоздатність.
Також, позивачем заявлено позовну вимогу про визначення йому додаткового строку 1 місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 на спадкове майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, згідно матеріалів позовної заяви, а саме копії постанови Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Білої Т.С. 30.01.2024 року ОСОБА_1 подана заява про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 .
Таким чином, позивачем подано заяву про прийняття спадщини після померлої матері у строк, встановлений ст.1270 ЦК України.
Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 року вказано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у Постанові №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Так, поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Захист цивільних прав - це дії з попередження, припинення порушення прав або відновлення порушених прав громадян і організацій.
Спосіб захисту суб`єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Захист суб`єктивних прав та інтересів здійснюється в передбаченому законом порядку, тобто, за допомогою застосування належної форми, засобів і способів захисту.
Також суд зазначає, що згідно п.3.1 Інформаційного листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно Постанови Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19 визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Отже, позивачу необхідно подати уточнену позовну заяву в якій належним чином викласти зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
А тому відповідно ст.185 ЦПК України позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує п`яти днів з дня вручення ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Біла Тетяна Сергіївна, про визнання права власності на спадкове майно та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Копію ухвали надіслати позивачу та її представнику.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.М. Телегуз