Справа № 362/7337/25
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
16 липня 2026 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області
у складі головуючого судді Мартинцової І.О.,
за участі секретаря судових засідань Муляви А.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Василькові клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кекало Володимира Івановича про закриття провадження у справі,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом № 362/7337/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на 57/125 частин земельної ділянки.
Предметом спору в вищевказаній справі є припинення права власності на земельну ділянку площею 0, 07650 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 321[телефон приховано]:018:0030, що належить на праві власності ОСОБА_1 та визнання за ОСОБА_2 права власності на 57/125 частини земельної ділянки площею 0,07650 га із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 321[телефон приховано]:018:0030.
Правовими підставами для звернення до суду з даними позовом про припинення права власності на земельну ділянку та визнання 57/125 частки на земельну ділянку є ст.ст. 120,125 ЗК України та ст. 277,378 ЦК України.
Ухвалою суду від 05 березня 2026 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
29.05.2026 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі, мотивоване тим, що позовні вимоги до відповідачки з тим самим предметом та підставою вже були предметом розгляду в суді та за результатами його розгляду прийнято відповідне рішення, яке набрало законної сили. Однак, не зважаючи на дані обставини, позивач повторно звернувся до суду, що є підставою для закриття провадження.
09.07.2026 року від представника позивача - адвоката Янчука А.А. надійшло письмове заперечення на клопотання по закриття провадження у справі, мотивоване тим, що вимоги позовів є абсолютно різними та в даному випадку позивач не просить поділити в натурі або визнати за ним право власності на окрему площу земельної ділянки, а лише просить припинити право особистої власності та надати статус спільної часткової власності земельній ділянці.
Крім того, представник позивача зазначає, що вимога про припинення та одночасне визнання відповідно до сталої судової практики є взаємопов`язаними та заявляються одночасно.
В судовому засіданні представник відповідача вимоги клопотання про закриття провадження у справі підтримав та просив суд його задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував щодо заявленого клопотання про закриття провадження у справі, з підстав, зазначених в письмових запереченнях.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом достовірно встановлено, що 10.12.2020 року ОСОБА_2 вже звертався до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання права власності на частину земельної ділянки та поділ її в натурі (Справа № 362/6347/20), в якому просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0332 га від земельної ділянки площею 0,07650 га із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 321[телефон приховано]:018:0030, що належить на праві власності ОСОБА_1 та провести поділ земельної ділянки в натурі в конфігурації кадастрового плану, виготовленого ТОВ «Агентство землеустрою «Аршин», 0,0023 га земельної ділянки, залишити у спільній власності.
В обґрунтування вимог позову ОСОБА_2 зазначав, що він є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим, на його думку, він має право власності на відповідну частину земельної ділянки в розмірі 57/125 частини на якій розташований будинок.
Правовими підставами позову про визнання права власності на частину земельної ділянки та поділ її в натурі були аналогічні положення ст. 120,125 ЗК України.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2024 року цивільну справу № 362/6347/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину земельної ділянки та поділ її в натурі, було об`єднано в одне провадження з цивільною справою № 362/6203/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
За результатами розгляду даної справи № 362/6203/20 рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2025 року в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності й поділ майна в натурі було відмовлено.
Рішення суду у справі № 362/6347/20 не було оскаржено, а тому набрало законої сили 16.09.2025 року.
В силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, зі змісту рішення суду від 15.08.2025 року у справі 362/6203/20 встановлено, що вирішуючи по суті вимоги цивільного позову ОСОБА_2 , суд встановив, що при належному підтверджені права приватної власності позивачки на земельну ділянку площею 0,0765 гектара, кадастровий номер [номер приховано]:03:018:0030, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 - та з урахуванням змісту і висновків рішення від 29 травня 2018 року Васильківського міськрайонного суду Київської області, яке залишено без змін постановою від 06 вересня 2018 року Апеляційним судом Київської області та постановою від 31 серпня 2020 року Верховного Суду, - відсутні праві підстави для визнання за відповідачем право власності на належну позивачці земельну ділянку площею 0,0765 гектара, кадастровий номер [номер приховано]:03:018:0030, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, суд не вбачав підстав для здійснення поділу між сторонами в натурі у будь-якому вигляді та в будь-який спосіб належної позивачці земельної ділянки площею 0,0765 гектара, кадастровий номер [номер приховано]:03:018:0030, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , - оскільки це абсолютно суперечить положенням Земельного кодексу України та передбаченим Цивільним кодексом України основам приватної власності.
При цьому, суд не прийняв до уваги та відхилив наведені за змістом позовної заяви відповідача його доводи про перехід в його приватну власність частини земельної ділянки позивачки відповідно до його частини житлового будинку та про належність йому частини земельної ділянки позивачки відповідно до його частини житлового будинку, - оскільки норми статей 120 і 125 Земельного кодексу України та статті 377 ЦК України, на які посилається відповідач не врегульовують спірних правовідносин.
Вирішуючи спір по суті, судом враховано наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).
Підстави для закриття провадження у справі передбачені статтею 255 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також у рішенні від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" зазначив, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що "згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами".
Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі".
У постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) Великої Палати Верховного Суду вказала, що "предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу".
У постанові від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права".
Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (частина третя статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень").
У справі № 362/7337/25 та у справі № 362/6203/20 сторонами по справі є ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Предметом спору виступає 57/125 частини земельної ділянки площею 0,07650 га із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 321[телефон приховано]:018:0030.
Правові підстави позовів: положення ст.ст. 120,125 ЗК України, які визначають перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності, на об`єкт нерухомого майна, що розміщені на ній.
Таким чином, суб`єктний склад учасників правовідносин у справах № 362/7337/25 та у справі № 362/6203/20 , як і предмет та підстави позову, матеріально-правові вимоги та обставини, що обґрунтовують звернення до суду є тотожними.
Враховуючи встановлені обставини, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ч.2 ст. 200 , п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку та визнання права власності на 57/125 частин земельної ділянки.
Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 16.07.2026.
Суддя І.О. Мартинцова