УХВАЛА
15 липня 2026 року
м. Київ
справа № 639/2012/17
провадження № 61-8892ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 03 червня 2026 року у справі за позовом
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Жовтневий районний суд м. Харкова рішенням від 22 червня 2017 року позов ОСОБА_2 задовольнив.
Розірвав шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований
01 квітня 2014 року у Жовтневому ВДРАЦС реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 95.
Після розірвання шлюбу присвоєно прізвище позивачу « ОСОБА_2 », прізвище відповідача залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 22 січня
2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 03 червня 2026 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року та відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана
після спливу одного року, що відповідно до вимог пункту 2 статті 358 ЦПК України
є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
02 липня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав
до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду
від 03 червня 2026 року у зазначеній справі.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку
про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої
статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом
або судом.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів
з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій
статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку
на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи
або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Аналіз вказаної процесуальної норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови
у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто, законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним і поновленню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними
у постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 523/1781/16-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 493/1858/16-ц, від 30 червня 2021 року у справі
№ 613/1166/15-ц, від 01 грудня 2021 року у справі № 171/506/15, від 23 листопада 2022 року у справі № 754/2141/19, від 30 листопада 2022 року у справі
№ 761/30419/19, від 30 січня 2023 року у справі № 761/21976/21, від 15 лютого
2023 року у справі № 208/805/20, від 24 квітня 2023 року у справі № 755/19216/18, від 05 квітня 2023 року у справі № 465/3861/16-ц.
У разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, особа, яка подає скаргу, має довести, а апеляційний суд перевірити наявність випадків, передбачених пунктами 1-2 вказаної норми (постанова Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 296/3261/17).
У справі, що переглядається, Жовтневий районний суд м. Харкова рішенням
від 22 червня 2017 року позов ОСОБА_2 задовольнив.
Розірвав шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований
01 квітня 2014 року у Жовтневому ВДРАЦС реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 95.
Після розірвання шлюбу присвоєно прізвище позивачу « ОСОБА_2 », прізвище відповідача залишено без змін.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості про складення повного тексту оскарженого судового рішення відсутні, надіслано судом до реєстру для оприлюднення 23 червня 2017 року, забезпечено надання загального доступу 27 червня 2017 року.
Заявник ОСОБА_1 оскаржив вказане рішення суду першої інстанції 22 січня 2026 року.
Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення
є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 20 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року залишив без руху, зокрема запропоновано заявнику надати докази сплати судового збору у розмірі 1 453,44 грн та подати оригінал платіжного доручення, а також подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
На виконання вимог ухвали 29 квітня 2026 року апелянт подав заяву
про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначив про те, що він не був присутнім у судовому засіданні, про розгляд справи
та винесення рішення не був належним чином повідомлений, копію рішення суду
не отримував. Фактично про існування рішення апелянт дізнався лише у січні
2026 року випадково, після чого невідкладно звернувся за правовою допомогою
та підготував апеляційну скаргу, яку подав 22 січня 2026 року. На цей час
він є працівником поліції та безпосередньо приймає участь в обороні нашої країни від військової агресії рф. Раніше він проходив службу в Державній прикордонній службі України та брав участь у захисті країни після агресії рф в 2014 році
та з квітня 2015 року має відповідний статус учасника бойових дій. Раптово під час необхідності оформлення власних документів по службі, ним в додатку дія після оновлення, було отримано повідомлення про те, що з 2017 року його шлюб припинено за рішенням Жовтневого районного суду від 22 червня 2017 року.
Але фактично весь час він проживає разом з дружиною однією родиною, вони разом ведуть господарство та виховують спільну дитину. Ознайомившись
зі змістом рішення на сайті Судова влада України він звернувся до суду із заявою про отримання копії рішення суду, яке отримав вперше та особисто в канцелярії суду лише 14 січня 2026 року. Тобто строк на апеляційне оскарження він не пропустив. Натомість суд розглянув позов ОСОБА_2 без належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
Апеляційний суд ухвалою від 21 травня 2026 року відмовив ОСОБА_1
у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова
від 22 червня 2017 року залишив без руху та надав апелянту строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано надати клопотання про поновлення строку
з обґрунтуванням більш поважних доводів для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали апелянт подав заяву про поновлення строку
на апеляційне оскарження рішення суду, у якій вказав на аналогічні підстави
для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд установив, що 22 червня 2017 року було ухвалено оскаржене рішення, з якого вбачається, що відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про, що свідчить його підпис
у зворотному поштовому повідомленні, з апеляційною скаргою звернувся до суду апеляційної інстанції після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, апеляційна скарга не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин для подання апеляційної скарги в установлений законом строк, тому суд апеляційної інстанції правильно указав на відсутність підстав для задоволення клопотання
про поновлення строку на апеляційне оскарження та наявність підстав, відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України, для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку
про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, зокрема, частини другої
статті 358 ЦПК України, при постановленні оскаржуваної ухвали є очевидним
і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а тому
у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 03 червня 2026 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі,
яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання
та оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров