Справа № 295/7059/26 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.
Категорія 44 Доповідач Павицька Т. М.
У Х В А Л А
17 липня 2026 р. м. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Павицька Т.М., вирішуючи відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 червня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 червня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8 000 грн у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 532, 48 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 10.07.2026 через суд першої інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована в Житомирському апеляційному суді 15 липня 2026 року.
Дослідивши подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зокрема, особою, що подала апеляційну скаргу не оплачено судовий збір.
До апеляційної скарги представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Як підставу для відстрочення сплати судового збору посилається на те, що ОСОБА_1 має скрутне матеріальне становище, що не дозволяє їй сплатити судовий збір.
Розглянувши клопотання про відстрочення від сплати судового збору апеляційний суд приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів (апелянтів) від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів (апеляційних скарг). Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Разом з тим, звільнити особу від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.
Підстави для відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначені у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до вказаного Закону (ст. 8) та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, підставою для відстрочення від сплати судового збору є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об`єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Проте заявником не надано доказів на підтвердження відсутності коштів, що може бути підставою для відстрочення від сплати судового збору в розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Матеріали справи не містять достатніх та об`єктивних доказів про те, що судовий збір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік, тобто за 2025 рік, зокрема не надано довідку податкового органу про доходи.
Разом з цим, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у зв`язку із цим, саме по собі клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, без підтверджуючих на те документів, не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Відмова у відстрочені судового збору не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд, оскільки не перешкоджає апелянту у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі2 від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Оскільки заявником до апеляційної скарги не надано жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, суд не може задовольнити дане клопотання. Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху у зв`язку з тим, що в порушенні п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України апелянтом не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави відстрочення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 4 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, фізичною особою, встановлений судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру, фізичною особою, встановлений судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становив 3328 гривень.
Згідно пп.6 п.1. ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції встановлений судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
На підставі зазначеного, при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в сумі 1996,80 грн (із розрахунку (1331,20 грн х 150) або надати належні докази для відстрочення від сплати судового збору.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача: МФО 899998;
рахунок отримувача: [рахунок приховано] ;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
За змістом ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги (заяви), яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу про залишення без руху.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 червня 2026 року залишити без руху.
Надати строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити заявнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору має бути поданий безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
У випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Суддя