Справа № 202/7045/26
Провадження № 2-н/202/1106/2026
УХВАЛА
Іменем України
17 липня 2026 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуський О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання трьох малолітніх дітей, -
ВСТАНОВИВ:
15 липня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Єлісєєвої Надії Олексіївни звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання трьох малолітніх дітей.
Ознайомившись із вищезазначеною заявою та доданими до неї документами, суддя доходить наступного висновку.
Статткю 162 ЦПК України визначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Положеннями ЦПК України визначено загальну (ст.27 ЦПК України) та альтернативну (ст.28 ЦПК України) підсудність.
При зверненні до суду, заявником обрано розгляд заяви за правилами загальної підсудності.
Так, в силу вимог ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 8 ст. 187 ЦПК України).
У відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3043327 від 17.07.2026 року, зазначено, що боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 14.02.2019 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Згідно з відповіддю № 30433352 від 17.07.2026 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про внутрішньо переміщену особу, боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (довідка ВПО видана УСЗН ВК Ковельської МР).
Дана адреса є зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування боржника, та відноситься до територіальної юрисдикції Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
Таким чином, справа не підсудна Індустріальному районному суду міста Дніпра.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ЦПК України якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність, у відповідності до ч. 8 ст. 165 ЦПК України, передати справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання трьох малолітніх дітей, на розгляд Ковельського міськрайонного суду Волинської області, який відповідно до ст.ст. 27162 ЦПК України, уповноважений на розгляд даної справи.
Керуючись ст.ст. 27, 28 , 162,165 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу № 202/7045/26 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання трьох малолітніх дітей, передати на розгляд Ковельського міськрайонного суду Волинської області (адреса: 45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 15).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Мачуський